Огляд пресиІнформаційно-аналітичні випуски НТСЕУ про стан та перспективи паливно-енергетичного комплексу України

forumXVII Міжнародний форум «Паливно енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє», 5-7 листопада 2019, Міжнародний виставковий центр

plan2019Перелік науково-технічних заходів (конференції, семінари, громадські обговорення, виставки, ювілейні заходи) в галузі енергетики на 2019 рік

БУЦЬО Зиновій Юрійович

Категорія: Видатні енергетики України Опубліковано: Середа, 16 лютого 2011 Автор: НТСЕУ

З.Ю.БуцьоГолова Національної комісії регулювання електроенергетики України (1995-1999)

Заступник Міністра енергетики та електрифікації України (1993-1995)

Державний службовець І рангу

Член Центрального правління Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України.

Дійсний член Академії енергетики України

Присвоєно почесні звання "Заслужений енергетик України" (1997), "Почесний енергетик України (1999), "Заслужений енергетик СНД" (2003), Заслужений працівник ЄЕС Росії" (2004), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999 р.). Нагороджений орденами "Знак Пошани", "Дружби народів" і "За заслуги", медалями "За трудову доблесть" і "Ветеран праці". Отримав галузеві відзнаки "За заслуги" від НКРЕ (2004), НЕК "Укренерго" (2004), нагороджений грамотами Уряду Угорщини, Кабінету Міністрів України, Мінпаливенерго України

Народився 18 липня 1939 р. в українському селі Бонарівка на Засянні (тепер Польща). У 1945 р. жителі цього села були переселені в Івано-Франківську область.

У 1961 р. закінчив з відзнакою факультет електрифікації Львівського сільськогосподарського інституту та почав працювати в електромережах Івано-Франківської області. З 1970 р. по 1978 р. очолював Івано-Франківське обласне підприємство сільських електромереж. Керував завершенням електрифікації Прикарпаття у 1970 р. При реформуванні структури управління енергетикою України запропонував і домігся надання Івано-Франківському підприємству електромереж статусу обласного (нині обленерго) із самостійним балансом, яке очолив у 1978 р.

У 1989 р. Зиновій Юрійович Буцьо був обраний генеральним директором ВЕО "Львівенерго".

У період економічної кризи в країні і розвалу платіжної дисципліни З.Ю. Буцьо започаткував низку ринкових підходів до вирішення проблем ВЕО "Львівенерго". Об'єднання стало одним із засновників "Західноукраїнського Банку" (тепер "КредоБанк"), що спростило банківські операції в капітальному будівництві, покращило фінансовий стан об'єднання.

Разом з асоціацією "Укрінтеренерго" він реалізував пропозицію про постачання польського вугілля в обмін на електроенергію "Львівенерго". Були завантажені блоки Добротвірської ТЕС, до 40 % виробленої з польського вугілля енергії залишалось для потреб України. Під керівництвом Зиновія Юрійовича Львівська енергосистема зберегла працездатність, виробничий персонал і належний рівень його соціального забезпечення.

З 1993 р. по 1995 р. З.Ю. Буцьо працював заступником Міністра енергетики та електрифікації України, де очолював зовнішньоекономічну діяльність, опікувався питаннями євроінтеграції і реформування енергетики. Він брав участь у реалізації програми входження енергосистеми України і, зокрема, Бурштинської ТЕС в енергосистему країн Європи; був ініціатором кредитної угоди зі Світовим банком для реконструкції дніпровських ГЕС; відповідав за будівництво асоціацією "Укрінтеренерго" ГЕС у В'єтнамі. Неодноразово очолював делегації України на міжнародних енергетичних форумах.

З 1995 р. по 1999 р. З.Ю. Буцьо працював головою Національної комісії регулювання електроенергетики України. Він розробляв і організовував реалізацію принципів регулювання енергетики, засад функціонування Оптового ринку електричної енергії України та Правил користування електроенергією.

У 1999-2002 рр. був головним консультантом Комітету з питань ПЕК Верховної Ради України, радником Прем'єр-міністра України. Запропонував ініціювати внесення змін до Закону України "Про електроенергетику", прийняття яких вирішило проблему оплати за електроенергію в Оптовому ринку.

Зиновій Юрійович є одним з розробників "Енергетичної стратегії України на період до 2030 року" (2005 р.) та проекту Концепції розвитку поновлювальних джерел енергії (2007 р.). Є автором низки публікацій з цієї тематики, ініціатором громадського обговорення в рамках НТСЕУ проблем реалізації Стратегії.

З 2003 р. працює в Національній енергетичній компанії "Укренерго", де займається питаннями зв'язків з органами державної влади та ЗМІ, здійснює керівництво виставковою діяльністю компанії.

У 2002-2008 рр. очолював наглядові ради ВАТ "Західенерго" та "Вінницяобленерго", у 2009-2010 рр. - член наглядової Ради "Вінницяобленерго". З.Ю. Буцьо є членом Громадської ради Мінпаливенерго України, членом редколегії журналу "Енергетика та ринок".

У переломні роки кінця ХХ ст. підтримав ініціаторів утворення Товариства української мови в Івано-Франківському облпідприємстві електромереж, сприяв діяльності громадських національно-демократичних організацій підприємств "Львівенерго". Забезпечував фінансування видання в Україні Енциклопедії українознавства, книг Я. Пащака "Родимий край, село родиме" і В. Голубінки "Спогади з гіркої лемківської долі", допомагав товариству "Лемківщина", ремонту і будівництву церков у Львові (Св. Софії), на Прикарпатті і в Києві.

Золотий фонд нації