Огляд пресиІнформаційно-аналітичні випуски НТСЕУ про стан та перспективи паливно-енергетичного комплексу України

forumX Український енергетичний форум,
26-28 лютого 2019,
київський готель «Інтерконтиненталь»

plan2019Перелік науково-технічних заходів (конференції, семінари, громадські обговорення, виставки, ювілейні заходи) в галузі енергетики на 2019 рік

Розвиток мінерально-сировинної бази України

Категорія: Публікації Опубліковано: Четвер, 05 січня 2017 Автор: НТСЕУ
Розвиток мінерально-сировинної бази України

CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ ДО 2020 РОКУ (Проект)

Основні проблеми, які мають бути вирішені у галузі

Одним із вагомих чинників подолання кризового становища в економіці України - це розвиток її геологічної галузі. Потенціал мінерально-сировинної ресурсної бази нашої країни достатньо потужний і здатен конкурувати з мінерально-сировиною базою світових лідерів в геологічному суспільстві. Але для паритетного діалогу на світовій арені, треба визначення цієї сфери, як стратегічної. Цей статус дозволить говорити про подальший розвиток економіки країни та за умови ефективного використання мінерально-сировинних ресурсів, досягти абсолютної енергонезалежності.

Мінерально-сировинна база (далі – МСБ) – це сукупність розвіданих і попередньо оцінених запасів корисних копалин і супутніх компонентів. В Україні вона представлена максимальним переліком корисних копалин,які користуються попитом на світовому геологічному ринку. МСБ України може бути застосована в галузях економіки за умови отримання економічної вигоди на рівні, достатньому для провадження розширеного виробництва з метою забезпечення економічної безпеки держави. Це можливо за умови підвищення рівня технологічних процесів та адаптування законодавчого сектора до світових стандартів задля створення позитивного інвестиційного клімату.

Протягом останніх 5-10 років підтверджено реальні можливості подальшого приросту запасів вуглеводнів, відкриття і розвідки родовищ нових для України видів корисних копалин. Саме із започаткуванням та істотним нарощенням їх видобутку пов'язані потенційні можливості нарощення експортного потенціалу держави.

Однак, через складне становище економіки держави, що зумовлює недостатні обсяги проведення геологозйомочних, пошукових і розвідувальних робіт, темпи та обсяги відтворення власної мінерально-сировинної бази не відповідають потребам країни.

Через катастрофічну нестачу коштів обсяги проведення геологорозвідувальних робіт скоротилися у 3-4 рази. Вітчизняні та іноземні інвестори не довіряють геологорозвідувальним даним нашої країни, та вимушені витрачати додаткові чималі кошти на проведення геологорозвідувальних робіт та мінімізувати ризики при подальшому входженні на ринок в статусі повноправного надрокористувача.

Окрім цього, відсутність єдиного каталогу геологічних даних, також негативно впливає на імідж України на світовому ринку надрокористувачів. Відсутність єдиної оцифрованої бази геологічної інформації вкрай негативно впливає на можливий розвиток галузі та залучення потужних інвестицій в країну. Через відсутність геологічної розвідки на належному рівні втрачається можливість переходу від статусу країни сировинного придатку, до повноцінної розвинутої країни з потужною конкурентноспрможною геологічною галуззю, яка б формувала левову частку ВВП країни.

Починаючи з 1994 року через відсутність сучасного підходу до опрацьовання геологічної інформації та її отримання, приріст розвіданих запасів більшості стратегічних видів корисних копалин не компенсує їх видобуток.

Подальше зволікання із вжиттям дієвих заходів зумовить нестачу деяких видів власної мінеральної сировини, зниження рівня захисту національних інтересів.

Проблема збереження геологічної інформації шляхом переведення її у цифровий формат стоїть достатньо гостро. Геологічна інформація є стратегічним ресурсом держави, її ефективне використання дозволить залучити значні інвестиції у надрокористування. Наразі, оцифровування проводиться, але не тими темпами, які б дозволили говорити про формування повноцінної бази геологічних даних для подальшого використання їх вітчизняними та іноземними інвесторами для сталого розвитку економіки країни.

Забезпечення вільного доступу широкого кола користувачів до вторинної геологічної інформації у цифровій якості дозволить значною мірою скоротити терміни та підвищити ефективність, якість та кількість інвестиційних пропозицій.

Ключові кількісні показники, якими характеризується ситуація

Ситуація характеризується як незадовільна. Державне фінансування геолого-розвідувальних робіт (тис. грн):

2016 2017 2018 2019
План Факт План Факт План Факт План Факт
1 279 150,0 100 000,0 1 279 690,0 100 000,0 1 280 000,0 100 000,0 1 136 575,0 100 000,0

На поточний момент потребує переведення в електронні формати майже 80% фонду геологічних матеріалів (120 тис. одиниць зберігання).

Мета, яку ми хочемо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року

  • забезпечення потреб національної економіки у мінеральних ресурсах за рахунок власного видобутку;
  • зменшення або повної ліквідації залежності України від імпорту мінеральних ресурсів та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок власного видобутку корисних копалин, що мають великий попит на світовому ринку;
  • створення центру обробки даних для оцифровування геологічної інформації;
  • створення потужних якірних проектів, які закладуть фундамент для формування позитивного іміджу країни на світовому ринку;
  • залучення на ринок України геологорозвідувальних компаній;
  • прийняття нової редакції Кодексу про надра України, яка б стабілізувала та скоригувала стан геологічної галузі України.

Цільові кількісні показники, яких ми маємо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року

Геологічне довивчення площ масштабу 1:200 000 на площі 93 800 кв. км, гідрогеологічне довивчення площ масштабу 1:200 000 на площі 33 200 кв. км, геолого-прогнозне-картування масштабу 1:50 000 на площі 14 700 кв. км, підготовка геофізичних основ під ГДП-200 і ГДП-50 на площі 68 600 кв. км, геологічна зйомка на шельфі масштабу 1: 200 000 на площі 8 640 кв. км, видання 28 друкарських аркушів Державної геологічної карти масштабу 1:200 000; підготовка 19 перспективних нафтогазових об’єктів, загальною площею 112 кв. км і прогнозними ресурсами 31 млн т. ум. палива.

Приростити: 27 млн т. нафти і газового конденсату, 73 млн т. запасів і ресурсів кам’яного вугілля, 15,3 млн т. запасів бурого вугілля, 15,4 ум. од. запасів та ресурсів урану, 2,6 млн т. запасів та ресурсів торфу, 1,2 млн т. умовного палива ресурсів метану вугільних родовищ, 84 608 кг запасів бурштину, 119,42 ум. од. ресурсів та запасів благородних металів (золота), 12,8 ум. од. ресурсів рідкісноземельних металів, 1 169 млн т. запасів і ресурсів залізистих руд, 4 ум. од. запасів титану ТіО2, 350 млн т. ресурсів та запасів глини, 44,4 млн куб. м ресурсів піску будівельного, 20,9 млн т. запасів та ресурсів каолінів, 4 млн т. марганцевих руд, 120 тис. т. ресурсів нікелю, 0,6 тис. т. ресурсів мідних руд, 5,4 млн куб. м ресурсів флюсової сировини, 96 куб. м запасів зкам’янілої деревини, 82,7 тис. т. запасів та ресурсів фосфоритів, 200 кг ресурсів п`єзокварцевої сировини та 26 050 тис. куб. метрів на рік запасів підземних питних вод.

Пробурити 132 артезіанських свердловин, здійснити спостереження 1 298 пунктів для здійснення моніторингу підземних вод та здійснити 121 спостереження за екзогенними геологічними процесами.

Отримати на кожну вкладену бюджетну гривню прирости запасів і ресурсів мінеральної сировини в надрах на суму 59,8 грн, у тому числі: для вуглеводнів – 27,6 гривень.

Збільшити коефіцієнт оновлення основних фондів підприємств геологічної галузі на 54,4%.

Крім того, до кінця 2017 року планується створення центру обробки даних для оцифрування геологічної інформації.

У середньостроковій перспективі - створити та впровадити інформаційну систему і базу даних геологічних звітів.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам

Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» від 21.04.2011 № 3268-VI.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 615-р «Про затвердження плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

При збільшенні фінансування мінімально до планових показників вийти на розвиток та збільшення приростів ресурсів і запасів і як наслідок збільшення інвестиційних проектів (коштів) на ринку геологорозвідки після його створення. Досягнення змін у енергетичній незалежності країни і поступове збільшення інвестиційної привабливості геологічної галузі, перехід та забезпечення на рівні розвинутих Європейських країн потреби у власній мінеральній сировині. Забезпечення сталого розвитку країни за рахунок нарощування власного мінерально-сировинного комплексу.

Відкриття доступу до геологічної інформації надрокористувачам та потенційним інвесторам шляхом створення інформаційної інфраструктури національного архіву геологічної інформації надасть можливість розширити коло потенційних інвесторів та пришвидшити реалізацію бізнес проектів у сфері надрокористування.

Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році

1. Створення центру обробки даних для оцифрування геологічної інформації.

2. Проведення зустрічей, виставок, форумів з представниками міжнародних організацій з питань надрокористування.

3. Участь у міжнародних проектах спільно з Комісією ЄС, Європейською, Канадською та Американською геологічними службами.

4. Виконання отриманих рекомендацій щодо реформування функціонування Держгеонадр.

5. Підготовка об’єктів для залучення інвестицій в надрокористування.

Обговорення