Огляд пресиІнформаційно-аналітичні випуски НТСЕУ про стан та перспективи паливно-енергетичного комплексу України

forumЯк уникнути типових помилок за проєктування та монтажу фундаментних уземлювачів. 15.09.2023 11:00

5EXX Міжнародний енергетичний бізнес форум «5Е»

17-19 жовтня 2023 року

ТОР–7 ПУБЛІКАЦІЙ ВИДАННЯ НТСЕУ «ЕНЕРГОІНФОРМ-ИНФОРМЭНЕРГО» № 549 - Світові та регіональні тенденції розвитку енергетики.

Категорія: Публікації Опубліковано: Понеділок, 11 червня 2018 Автор: Олександр Дупак

Зміст статті

Світові та регіональні тенденції розвитку енергетики. Співпраця, інвестиційні програми, наукові проекти

У Міненерговугілля обговорили з представниками ЄБРР перспективи поглиблення співпраці

Сайт Кабинета Министров Украины, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, 17.05.2018

Під головуванням заступника Міністра з питань європейської інтеграції Наталії Бойко відбулась робоча зустріч з представниками ЄБРР. У зустрічі також взяли участь Віталій Кушніров – генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції та Ольга Буславець – генеральний директор Директорату енергетичних ринків.

Під час зустрічі обговорили перспективи поглиблення співпраці, а також питання корпоратизації та впровадження системи корпоративного управління ДП «НЕК «Укренерго» та перспектив розвитку ВДЕ в Україні.

Наталія Бойко зазначила, що реформування корпоративного управління ДП «НЕК «Укренерго» триває відповідно до плану і є пріоритетом для Міненерговугілля. Щодо розвитку ВДЕ вона зауважила, що реалізація великих проектів потребуватиме чіткої оцінки мережевих можливостей та створення, у перспективі додаткових балансуючих потужностей, тому вкрай важливо рухатися у напрямку, визначеному Енергетичною стратегією до 2035 року.

В свою чергу Ольга Буславець підкреслила, що Міненерговугілля підтримує проекти ВДЕ, водночас великі проекти, на її думку, повинні в майбутньому впроваджуватися з використанням «системи аукціонів». Також вона повідомила, що в новоствореному директораті буде виділено окремий спеціальний напрям, який опрацьовуватиме, у тому числі, нові підходи розвитку ВДЕ.

Представники ЄБРР наголосили, що мають намір продовжити співпрацю з міністерством, а також підтримувати імплементацію реформ у енергетичному секторі.

«Для ефективного впровадження RAB-тарифів потрібна єдина ставка на нову і стару баз активів, - старший віце-президент IHS Energy Карлос Паскуаль»

ДеПо.ua, Український Бізнес Ресурс, Комсомольская правда в Украине, Факты и комментарии, 18.05.2018

Щоб отримати максимальний ефект від модернізації розподільчих мереж внаслідок RAB-регулювання, варто скористатися єдиною нормою прибутковості - встановити єдину ставку RAB-тарифу як для нових, так і для старих активів.

Такое мнение высказал экс-посол США в Украине, старший вице-президент IHS Energy Карлос Паскуаль.

«Должны ли мы иметь две разные нормы доходности для старых и новых активов? Должен ли я получить большую отдачу за старый актив? И еще одну норму доходности - для будущих инвестиций? Я думаю, не нужно иметь две разные нормы доходности (ставки доходности RAB-тарифа). Ведь если у вас есть более низкая норма доходности для старых активов и более высокая ставка для новых активов, то для оператора это стимул инвестировать средства только в новые активы. Зачем тогда вкладывать в старые? Правильный путь – это единая ставка, как для новых, так и для старых активов», - отметил Карлос Паскуаль в своем выступлении на форуме «Внешнеэкономическая инвестиционная программа ЕС» 17 мая в Киеве.

По его мнению, инвестиции в старые активы позволят обеспечить надёжность и эффективность уже существующей системы распределительных сетей, а новые мощности необходимы для построения современной системы, ориентированной на будущее. В случае инвестиций – только в новые активы, систему сетей – ждет коллапс, чего нельзя допустить.

Прощайте, газ и уголь: мир переходит на зеленую энергетику

Андрей Гаценко, КП в Украине, 17-24.05.2018

Человечество все чаще отказывается от традиционных источников энергии, таких как газ, уголь и нефть, в пользу так называемой чистой энергетики. Представляем вашему вниманию последние события в сфере развития возобновляемых источников энергии.

Дізнатися більше...

Конкурирующая генерация необходимость обеспечения конкуренции на рынке генерации электроэнергии в ходе реформ

Владимир Михайлов, Энергобизнес, 08.05.2018

В очередной раз проблему обеспечения конкуренции на рынке генерации электроэнергии в ходе реформ обсуждали на круглом столе «Риски и барьеры на пути реформирования рынка генерации». Организатором мероприятия выступил Офис эффективного регулирования (BRDO, Better Regulation Delivery Office), независимый экспертно-аналитический центр, созданный по инициативе Министерства экономического развития и торговли Украины и западных партнеров.

Участникам круглого стола была представлена подготовленная BRDO презентация, в которой обрисована ситуация сектора генерации, его проблемы и прогнозы. Основной вывод, к которому пришли эксперты офиса, - если в Украине сохранятся текущие рыночные условия, реформирование электроэнергетики может привести к существенному ухудшению ситуации в отрасли и будет угрожать дискредитацией процесса евроинтеграции.

Дізнатися більше...

Доля производимой на конкурентных основаниях электроэнергии в Украине не превышает 15%

Бизнес Цензор.Нет, Fin.org.ua, 18.05.2018

На рыночных основаниях в Украине производится до 15% потребляемой электроэнергии, об этом сообщил глава НЭК «Укрэнерго» Всеволод Ковальчук.

«Несмотря на то, что текущая модель тоже называется словом «Рынок», никакого рынка в современном понимании этого слова здесь не существует», – отметил В.Ковальчук, комментируя текущую ситуацию с конкуренцией среди производителей электроэнергии в Украине.

По словам Ковальчука, конкуренция происходит между тремя производителями, у одного из которых 1 станция («Донбассэнерго»), у второго – 3 («Центрэнерго»), а у третьего – 7 (ДТЭК Рината Ахметова). При этом мощности Луганской и Бурштынской ТЭС работают в режиме энергоострова и гарантированно обеспечивают свои отдельные группы потребителей, которые совместно потребляют около 8% (без учета экспорта).

«При этом импорт электроэнергии у нас де-факто запрещен, и никто не придет на эти 15% из-за границы. Но спрос может быть различным, температура в разное время года разная, станции/линии/подстанции бывают в ремонте», – добавил Ковальчук.

В качестве примера глава «Укрэнерго» привел энергобаланс системы на 12 июля 2017 года, когда доля энергии, которая была произведена в конкурентных условиях, составила 14%. При этом 20 декабря 2017 года она составляла всего 0,75%, а 9 марта 2017 года на фоне низкого послепраздничного спроса и дефицита антрацита – 0%.

«Многократные попытки отменить/заменить/изменить минимальный гарантированный состав оборудования ТЭС, открыть импорт электроэнергии в Бурштынский остров и т.п. были напрасными. Поэтому ждем старт новой рыночной модели в июле следующего года», – подытожил Ковальчук

Юрій Недашковський: Будівництво ЦСВЯП та всі заходи, що з ним пов'язані, фінансово забезпечені

Укринформ, УНИАН, Бизнес.Цензор.Нет, Міненерговугілля України, 18.05.2018

Друга в цьому році зустріч міжвідомчої групи та оперативного штабу «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України» відбулась 17 травня 2018 року на будівельному майданчику ЦСВЯП.

У нараді під головуванням Юрія Недашковського взяли участь голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков та заступник директора Департаменту з питань безпеки ядерних установок - державний інспектор Олександр Григораш, представники Державного агентства з управління зоною відчуження Анатолій Лазаренко та Анатолій Лейбзон, представники ПАТ «Укрзалізниця», генеральний директор Holtec Ukraine Сергій Тараканов, директор департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації Сергій Золін, очільник Іванківської райадміністрації Максим Лісогор, представники Поліської райадміністрації та міста Славутич, а також представники Енергоатома та підрядних будівельних і проектних організацій.

Було зазначено, що з моменту проведення першого засідання штабу – 1 лютого 2018 року – всі організаційні та фінансові заходи були виконані в повному об’ємі. Енергоатом склав, погодив з усіма інстанціями та затвердив графік будівництва та введення в експлуатацію пускового комплексу: установка перших контейнерів відбудеться 31 березня 2020 року.

Інформація на цю тему – Українські Новини, 21.05.2018 «Американская Holtec поставит первый комплект оборудования для ЦХОЯТ до июня».

Виробництво обладнання для ЦСВЯП в Америці йде під контролем українських фахівців

Трибуна Праці, 02.05.2018

Із інтерв’ю Віктора Медуна, заступника директора з нових ядерних установок – начальника управління ядерних установок, що створюються,
ВП «Атомпроектінжиніринг» (входить до складу «Енергоатому»)

– Для обладнання ЦСВЯП, що виготовляється в США і є, як зазначено, важливим для безпеки, передбачено проведення заводських випробувань у складі тристоронньої команди представників – від заводу­виробника, від замовника, тобто «Енергоатому», і від національного ядерного регулятора України.

– Наші представники перевіряють три основних моменти: по­перше, щоб була дотримана методика випробувань; по­друге, щоб інструменти та прилади, що використовуються, мали відповідні сертифікати і були повірені; і по­третє, щоб процедури перевірки здійснювались у повному обсязі. І, зрештою, перевіряється, щоб результати випробувань відповідали вимогам погоджених українською стороною Технічних специфікацій (Технічних умов) на обладнання. Також перевіряється документація по всіх виробничих етапах: від замовлення матеріалу до його перетворення у певний елемент устаткування.

Проект ЦСВЯП України відрізняється від більшості інших таких же закордонних проектів і від проекту сховища Запорізької АЕС тим, що в ньому запроваджено подвійний бар’єр безпеки – тобто, контейнери БЦК мають подвійну, а значить, більш надійну стінку.

Японія та Україна активізують співпрацю в ядерній енергетиці

У Міненерговугілля проведено робочу зустріч із представниками Посольства Японії в Україні.

Дізнатися більше...

Інформаційна довідка про стан реалізації інвестиційного проекту будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС (станом на 04.05.2018)

  1. 1. Стан реалізації проекту :
  • • 14.02.2017 відбулось засідання Секції «Ядерно-енергетичний комплекс» НТР Міненерговугілля з метою розгляду коригованого ТЕО будівництва енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС. За результатами розгляду прийнято рішення щодо схвалення ТЕО науково-технічною радою Міненерговугілля.
  1. 2. Найближчі завдання:
  • • отримати схвалення від КМУ відкоригованого ТЕО;
  • • спільно з Мінекології завершити процедуру оцінки впливу енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС на навколишнє середовище у транскордонному контексті та виконати екологічну експертизу ЗВНС;
  • • виконання законодавчого оформлення добудови енергоблоків шляхом прийняття нового Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3,4 ХАЕС»;

Пуск енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС заплановано у 2026 році.

Заступник генерального директора – директор з нових ЯУ,

І. Ф. Орлов

Сайт Кабинета Министров Украины, 18.05.2018

Голова Держенергоефективності презентував нову розроблену концепцію подальшого стимулювання розвитку відновлюваної електроенергетики

Нову концепцію стимулювання впровадження об’єктів відновлюваної електроенергетики, підготовлену Держенергоефективності, представив Сергій Савчук на I Міжнародному енергетичному форумі «Вітер і водень», організованому Українською вітроенергетичною асоціацією та Українською водневою радою.

Сьогодні більшість країн світу розглядає аукціони на впровадження «зелених» об’єктів як один із стимулів цього ринку. Україна наразі також опрацьовує усі особливості такого підходу.

Тож Держенергоефективності проаналізувало практику запровадження аукціонів у країнах Євросоюзу та світу, пропозиції народних депутатів України, асоціацій у сфері відновлюваної енергетики, міжнародних фінансових установ, девелоперів та інших зацікавлених сторін і підготувало концепцію запровадження аукціонів в Україні.

«Поетапне впровадження ефективної системи аукціонів дасть можливість зменшити вартість виробництва енергії з відновлюваних джерел та підвищити конкурентоспроможність бізнесу у цій сфері», - повідомив Сергій Савчук.

«Головне, що перехід на аукціони має відбуватися виважено та поступово із впровадженням пілотних проектів, аналізом їх ефективності та подальшим доопрацюванням законодавства», - додав Голова.

До участі в аукціоні пропонуються проекти із встановлення сонячних станцій потужністю від 20 МВт та вітроелектростанцій потужністю від 30 МВт.

Передбачається, що переможець аукціону матиме змогу продавати «чисту» електроенергію протягом 20 років.

Інформація на цю тему – Электровести, 22.05.2018 «Аукционы вместо «зеленого» тарифа – в чем особенность ветровой энергетики».


Кадри енергосектору. Трудова міграція, оплата праці, професійна освіта

«ДЕНЬ», 08.05.2018

Заборгованість із зарплати на держшахтах — понад 740 млн грн

Голова «Незалежної профспілки гірників України» (НПГУ) Михайло Волинець заявив на прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна», що загальна заборгованість із заробітної плати на державних шахтах складає понад 740 млн грн. «Місячний фонд зарплати на підприємствах державної власності, на вугільних шахтах, складає 530 млн грн. Кількість працівників, зайнятих на держшахтах, складає 41 тисячу осіб. Загальна заборгованість із заробітної плати складає 740 млн грн».

За його словами, заборгованість за 2015, 2016 і 2017 роки складає 274 млн 975 тис. грн, а також 470 млн грн заборгованості за квітень поточного року. Крім того, М. Волинець зауважує, що також існує несправедливість при виплаті зарплат. Зокрема, зарплату не виплачують на шахтах, де колектив висловлює незадоволеність роботою керівництва та наявністю корупційних схем у галузі. «Їх карають за те, що вони критикують «смотрящих» і не дають закрити шахту», — повідомив він.  Така ситуація з фінансуванням галузі, зокрема з виплатою зарплати, провокує відтік кадрів за кордон.

7 травня повинна відбутися нарада у міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Насалика з питання вирішення конфлікту шахтарів із керівництвом підприємства.

Український Бізнес Ресурс, 05.05.2018

«Укрэнерго» хочет повысить тарифы, чтобы увеличить зарплату своим сотрудникам

В «Укрэнерго» сетуют на то, что уровень зарплат их сотрудников ниже среднего по отрасли. Особенно это касается персонала, работающего непосредственно на подстанциях, линиях электропередач и в диспетчерском управлении. Об этом сообщает пресс-служба компании.

«Это обострило ситуацию на рынке труда и повысило риск оттока работников «Укрэнерго» к другим предприятиям отрасли. Только за последние 6 месяцев именно из-за низкого уровня заработной платы с «Укрэнерго» уволилось около 100 опытных инженеров и рабочих основных направлений деятельности (эксплуатация сети, оперативное управление)», - отмечается в сообщении.

В компании решили инициировать повышение тарифа на передачу электроэнергии магистральными и межгосударственными сетями, в том числе диспетчерское управление ОЭС Украины на уровне 5,74 коп./кВт∙ч.

«Учитывая ситуацию, которая сложилась, «Укрэнерго» предлагает увеличить расходы на оплату труда на третий и четвертый кварталы 2018 года на 484,3 тыс. грн., что позволит в среднем на 30% повысить заработную плату. 90% от общей суммы будут направлены на повышение зарплат рабочих и инженеров направлений эксплуатации сети, оперативно-диспетчерского управления и ИТ», - отметил руководитель «Укрэнерго» Всеволод Ковальчук.

Атомпрофспілка, 18.05.2018

Атомпрофспілка оголошує про початок протестних дій за гідну працю та справедливу її оплату

Враховуючи, що вимоги 12-ти тисяч учасників попереджувальних акцій протесту та 60-ти тисяч членів Атомпрофспілки залишились без належної реакції та уваги адресатів, оголошуємо про початок протестних дій за гідну працю та справедливу її оплату.

«ГОЛОС УКРАЇНИ», 15.05.2018

Відповідно Плану проведення конференцій, семінарів, громадських обговорень, виставок, аналітичних досліджень, урочистих заходів в галузі енергетики на 2018 рік, 24 квітня в Адмінбудинку № 1 Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему «Проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Організаторами круглого столу виступили: Чорнобильська асоціація народних депутатів України (ЧАНДУ), Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України.

Учасники підвели підсумки роботи за 2017 рік і виклали рекомендації щодо дій на майбутнє.

Повний текст Резолюції Пам’ятного круглого столу на тему: «Проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можна переглянути в газеті «Голос України» № 87 від 15 травня 2018 р. або на сайті: http://www.golos.com.ua/article/302940

«ГОЛОС УКРАЇНИ», 25.05.2018

Чорнобильцям додали аж 310 гривень до пенсії

Людмила Моренко, Лідія Лісова

I знову небайдужим людям, яких називають громадськими активістами, доводиться вибивати кошти на лікування ліквідаторів, воювати з чиновниками за право чорнобильців жити по-людськи.

Хочеться, щоб до всіх, хто пройшов через Чорнобиль, було людське і державницьке ставлення.

http://www.golos.com.ua/article/303409

Известия, nk.org.ua, 31.05.2018

Депутат Рады сообщила о массовых увольнениях персонала украинских АЭС

Депутат Верховной рады Украины и секретарь комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности Виктория Войцицкая назвала в качестве «ключевого вызова отрасли» — массовые увольнения персонала атомных электростанций. Об этом она написала в своем Facebook после встречи с руководством Запорожской, Ровенской и Южно-Украинской АЭС.

По их словам, волна увольнений затрагивает «от водителей тепловозов, монтажников, экскаваторщиков, к инженерам управления реакторами и другого высокотехнологичного и профессионального персонала». «Люди эмигрируют в Россию, Беларусь, Турцию. Мы должны поддержать отрасль, которая генерирует более 50% всей электроэнергии Украины. Люди заслуживают достойную и конкурентную компенсацию за свою работу!»— заявила госпожа Войцицкая.

Интерфакс-Украина, Энергореформа, 29.05.2018

Иностранные инвесторы интересуются приватизацией облэнерго, рассчитывают на внедрение RAB-тарифов - «Драгон Капитал»

Зарубежные инвесторы активно интересуются покупкой госпакетов акций энергоснабжающих компаний, в то же время отмечают необходимость внедрения стимулирующего тарифообразования (RAB-тарифов) для достоверной оценки приватизируемых объектов, заявляет директор инвестиционно-банковского подразделения инвесткомпании «Драгон Капитал» Брайан Бест.

«Мы видим определенный интерес к энергетическому сектору и у нас есть мандат от международных инвесторов на участие в приватизации облэнерго», - сказал он на конференции «M&A в Украине: поворотный момент», организованной юркомпанией AEQUO в Киеве.

В то же время эксперт отметил важность для инвесторов наличия прозрачной и понятной системы формирования тарифов на электроэнергию.

Министерство экономического развития и торговли (МЭРТ) Украины планирует начать «большую приватизацию» с продажи «Центрэнерго»: подготовка базового пакета документов находится на финальной стадии, аукцион может состояться осенью текущего года.

По данным главы Фонда госимущества Виталия Трубарова, предположительно вслед за «Центрэнерго» будут выставлены на продажу другие энергокомпании.

 

Деловая столица, Fin.org.ua, Минпром, 21.05.2018

Главное - маневры. Сколько при помощи воды Украина может сэкономить газа и угля

Алексей Шевнин

Наша страна может частично сбалансировать свою энергосистему силой рек. Это потребует больших вложений, но сулит и немалые выгоды

У электричества, полученного на гидроэлектростанциях, три главных преимущества: оно относительно дешевое, производится из возобновляемого источника почти без вредных выбросов в атмосферу и может быстро подстраиваться под график потребления (маневрирование мощностей). Из минусов - негативное влияние таких станций на экосистему и низкий коэффициент использования установленной мощности (в среднем 50%).

ГЭС - это мощнейшие производители электричества из возобновляемых источников. Поэтому увеличение их доли в энергобалансе стало глобальным трендом.

Украинская гидроэнергетика вырабатывает около 10% электричества, отпущенного в «общий котел» - оптовый энергорынок (ОРЭ), откуда его покупают потребители. Гидроэнергетические мощности объединенной энергетической системы (ОЭС) превышают 6000 МВт…

Дешевая сила. Электричество силой рек обходится очень недорого. Так, в апреле ГЭС и ГАЭС поставляли электричество по 311,02 грн за МВт·ч, что дешевле продукции других видов генерации, в частности тепловой, где цена - 1933,06 грн за МВт·ч. Особняком стоят так называемые малые ГЭС, которые работают по «зеленому» тарифу до 4 тыс. грн за МВт·ч, но их доля в производстве электричества всего 0,2–0,3%. Только благодаря атомной и гидроэнергетике цены на электричество для населения у нас существенно ниже европейских (хотя рыночная стоимость соизмерима).

Кроме того, ГЭС и ГАЭС могут заменить мощности тепловой генерации, особенно в графике балансирования суточной нагрузки, а значит, потребуется меньше топлива на работу ТЭС. По расчетам «Укргидроэнерго», один гидроагрегат на Днестровской ГАЭС обеспечивает экономию 69 млн куб. м газа и 367 тыс. т угля в год, а это десятки миллионов долларов.

Вода против газов. Повышение доли гидроэнергии в энергобалансе сраны также дает возможность уменьшить вредные выбросы в окружающую среду. К примеру, три гидроагрегата Днестровской ГАЭС позволяют сократить использование ТЭС, а значит, и выбросы: 181 тыс. т CO2, 2,3 тыс. т SO2, 0,6 тыс. т NO и 0,7 тыс. т пыли ежемесячно. Это важно и в связи с присоединением Украины к Парижскому климатическому соглашению… С другой стороны, негативное влияние на окружающую среду от ГЭС и ГАЭС тоже есть. Прежде всего это затопление территорий, изменение климата и экосистемы. Здесь главное - масштаб станции.

Главное – маневр. Одна из основных функций гидроэнергетики - поддерживать стабильность энергосистемы во время дневных перепадов потребления электричества. У нас отношение минимальной нагрузки ночью к максимальной в вечерние часы пик составляет около 0,76. Чтобы сбалансировать предложение, приходится ежедневно то увеличивать, то уменьшать работу некоторых генерирующих мощностей, они называются маневренными (в отличие от базовых, которые работают ровно). Больше всего для этого предназначены ГЭС - они могут существенно нарастить объемы выработки в считанные минуты, ТЭС для этого требуются часы, АЭС - сутки.

В принципе теплогенерация тоже имеет маневренный потенциал, однако им приходится злоупотреблять. Некоторые угольные блоки тепловых станций вообще отключаются ночью. Такие непроектные режимы работы приводят к досрочному износу оборудования, повышению аварийности, а также увеличивают расход топлива, прежде всего газа и мазута.

Проблема в том, что в Украине недостаточно маневренных мощностей (половина генерации приходится на АЭС, которые работают в базовом режиме). По разным данным, нужно еще от 1 ГВт. Напомним, Программой развития гидроэнергетики до 2026 г. предполагается увеличить мощности ГЭС и ГАЭС на 3 ГВт. Однако и этого может оказаться недостаточно, поскольку увеличивается доля выработки ветровых и солнечных электростанций (ВЭС и СЭС), которые работают нестабильно, в зависимости от погодных условий. Поэтому со временем маневренных мощностей может понадобится еще больше.

Мало и дорого. Отдельная тема - работа малых, микро- и мини-гидроэлектростанций до 10 МВт (МГЭС). В целях развития этой генерации у них покупают электричество по высокому «зеленому» тарифу - свыше 1 евро за кВт·ч. Согласно данным Госагентства по энергоэффективности и энергосбережению, к 1 октября 2017 г. в Украине было 133 такие станции общей установленной мощностью 94 МВт. А Национальный план действий по возобновляемой энергетике до 2020 г. предусматривает увеличение мощностей МГЭС до 150 МВт. Однако эти станции в сравнении с другими возобновляемыми источниками энергии требуют значительно больше капитальных вложений… Инвестиционный цикл может затянутся на 11 лет. Поэтому новые МГЭС у нас появляются нечасто.

Словом, в Украине целесообразно раскрывать потенциал гидроэнергетики. Хотя в некоторых случаях это может быть слишком дорого, да и сила рек, к сожалению, не бесконечна.