Огляд пресиІнформаційно-аналітичні випуски НТСЕУ про стан та перспективи паливно-енергетичного комплексу України

forumЯк уникнути типових помилок за проєктування та монтажу фундаментних уземлювачів. 15.09.2023 11:00

5EXX Міжнародний енергетичний бізнес форум «5Е»

17-19 жовтня 2023 року

ТОР–7 ПУБЛІКАЦІЙ ВИДАННЯ НТСЕУ «ЕНЕРГОІНФОРМ-ИНФОРМЭНЕРГО» № 549

Категорія: Публікації Опубліковано: Понеділок, 11 червня 2018 Автор: Олександр Дупак

Зміст статті

Повідомлення про оновлення керівного складу ПЕК

Президент Петро Порошенко призначив нових членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Глава держави підписав відповідні Укази про призначення О. Формагея, Є. Магльованного, О. Антонової, Д. Коваленка, О. Кривенко.

Головою НКРЕКП обрано Оксану Кривенко

Тетяна Максимець призначена на посаду першого заступника  Міністра наказом Міненерговугілля  від 15 травня  2018 року № 221-к відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 284-р.

Підкоморну Юлію Анатоліївну призначено заступником Міністра енергетики та вугільної промисловості України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 р. № 382-рКабінету Міністрів України від 06 червня 2018 р. № 382-р.

Немчинова М.О. призначено державним секретарем Міністерства енергетики та вугільної промисловості України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 травня 2018 р. № 325-р.


Навколо спорудження Nord Stream-2: геостратегічні, політичні та економічні наслідки

Газовые технологии Кремля: «Северный поток-2», «Москва—Солсбери», «Цуг—Берлин»

Михаил Гончар, президент Центра глобалистики «Стратегия ХХІ»

«ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ. Украина», 18.05.2018

«Россия будет наращивать усилия по консолидации вокруг своей газотранспортной инфраструктуры основных региональных газодобывающих центров (страны Центральной Азии, Иран) и формировать евразийскую интегрированную газотранспортную систему для обеспечения экспортных и транзитных перетоков между Европой и Азией… Российская трубопроводная инфраструктура станет составляющей частью энергомоста между Европой и Азией, а Россия — ключевым центром по ее управлению», — на это направлена Энергетическая стратегия России на период до 2030 г.

Дізнатися більше...

Игры на «Потоках»

Елена Сафонова, «ВЕЧЕРНИЕ ВЕСТИ», 08.05.2018

Достроена первая нить «Турецкого потока», а в немецком Любмине начали возводить газовую приемную станцию в рамках проекта «Северный поток - 2». Ко всем «радостям» добавилось и то, что Европейский суд общей юрисдикции отклонил иск «Нафтогаза» против Еврокомиссии по газопроводу OPAL, который является сухопутным продолжением «Северного потока - 1». Все это происходит на фоне заверений европейских партнеров в сохранении транзитных мощностей Украины.

Дізнатися більше...

Про геостратегічну спробу ізолювати Україну від Європи

Микола Сірук, «ДЕНЬ», 17.05.2018

Днями в Україні вперше побувала очільниця Бюро у справах енергетичних ресурсів державного департаменту США Сандра АУДКЬОРК з метою обговорення питань енергетичної безпеки України та Європи загалом.

— Я думаю, що ми багато зробили, надаючи технічну допомогу, щоби Україна могла краще управляти і використовувати наявні енергоресурси в країні. Енергетична незалежність — дуже складний термін. На наш погляд, енергетична безпека складається з трьох речей: джерел, маршрутів і видів енергоресурсів.

Дізнатися більше...

«Північний потік-2» може стати каталізатором для повномасштабного військового наступу російських військ

«ГОЛОС УКРАЇНИ», 18.05.2018

Якщо запрацює «Північний потік-2» і українська газотранспортна мережа втратить своє значення, це може стати каталізатором для повномасштабного військового наступу російських військ на нашу територію», — заявив Андрій Парубій на зустрічі із cпеціальним представником Державного департаменту США в питаннях України Куртом Волкером.

Дізнатися більше...

Украина и ЕС договорились о трехсторонних газовых переговорах

ЛIГАБiзнесIнформ, 25.05.2018

Украина и Евросоюз договорились начать трехсторонние - с участием России - переговоры по транзиту газа европейским потребителям. Об этом сказал премьер-министр Владимир Гройсман на встрече с вице-президентом Еврокомиссии по вопросам Энергетического Союза Марошем Шефчовичем.

Премьер подчеркнул, что ГТС Украины - это надежная альтернатива проекта Северный поток-2, который сейчас является в большей степени политическим проектом и угрозой энергетической безопасности Европы. Стороны договорились согласовать позиции по использованию ГТС - на взаимовыгодных условиях, отмечается в сообщении пресс-службы Кабмина.

Ранее президент РФ Владимир Путин заявил, что запуск Северного потока-2 не означает остановку транзита газа через Украину. Напомним, ранее в Госдепе заявили, что США попытаются не допустить реализацию проекта Северный поток-2 и не исключают введения санкций против Nord Stream 2.


Точки біфуркації змін в енергетиці. Закон Ома й точки неповернення

Увага! Приїхали…

Олександр Мороз, Голова Верховної Ради України другого та п’ятого скликань

«ГОЛОС УКРАЇНИ», 19.05.2018

У попередні часи, коли радником Голови Верховної Ради України з питань енергетики двічі був В. Скляров, на основі підготованих ним аналізів ми зверталися до тодішніх президентів і прем’єрів з тривогою щодо недопустимо байдужого ставлення влади до енергетики. На наші звернення (підписані керівником парламенту!) жодної реакції, навіть відповіді не було. Чи й читали листи президенти та інші, сумніваюсь. Така в нас організація управління. Розуміючи катастрофічний стан енергетичної системи, просив унікального інженера, менеджера, академіка, екс-міністра енергетики піти на колегію відомства, яким він керував 11 років, щоб пояснити працівникам суть проблем, котрі набувають незворотного характеру. Бажання особливого Віталій Федорович не мав, але зважив на прохання. Повернувшись, підтвердив те, про що здогадувався:

— Більше не піду. Там ніхто не знає закон Ома...

— Але ж ми наближаємось до точки біфуркації?

— Ми її уже пройшли...

Дізнатися більше...

Як в електроенергетиці України нарешті перейти від виживання до розвитку

Георгій Копчинський, екс-голова Держатому України, член Українського ядерного товариства
Віктор Шендерович, заслужений енергетик України, член Українського ядерного товариства
Микола Штейнберг, екс-заступник міністра палива та енергетики України, член Українського ядерного товариства

Укрінформ, 16.05.2018

Енергетична безпека – чи не найважливіша складова в життєдіяльності кожної країни. А одним із аспектів енергобезпеки є стан потужностей із виробництва електроенергії та перспективи їх розвитку на найближчу і довгострокову перспективу. Тут же, у свою чергу, надзвичайно важливо мати співвідношення джерел генерації, яке гарантуватиме надійне електропостачання країни за різних умов (день-ніч; зима-літо і т.д.). І, звичайно, енергетична безпека не може розглядатися у відриві від стану економіки країни.

Дізнатися більше...


Проблеми в енергетиці. Виживання? Збереження? Реформування? Розвиток?

За год до начала/конца света

Игорь Маскалевич, «ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ», 25.05.2018

Летом 2019-го украинской энергетике обещана новая жизнь. Ее хотят сделать европейской, прозрачной, конкурентной, выгодной для инвестора и даже для потребителей. До этого прекрасного времени остался год и один-два месяца. Или… как получится. Но обязательства перед Евросоюзом по изменению энергозаконодательства Украина взяла. Не верится? А выполнять придется — Закон Украины »О рынке электрической энергии». Один из ключевых вопросов нового облика энергосистемы Украины — создание Оператора системы передачи (ОСП) электроэнергии на базе государственной компании «Укрэнерго».

Дізнатися більше...

Будущее энергосистемы Украины

Владимир Кравченко, Время, 25.04.2018

На соискание Государственной премии Украины в области науки и техники в 2018 году Институт электродинамики НАН Украины выдвинул результаты выполненной работы по созданию отечественного «Электротехнологического комплекса производства кабельных систем сверхвысоких напряжений».

Дізнатися більше...

Непростое положение. В комитете по ТЭК обсудили будущее украинской электроэнергетики

Нина Шершова, Энергобизнес, 24.04.2018

Украинская электроэнергетика находится в сложном положении. Ее развитию мешают кросс-субсидирование, моральная и физическая изношенность электросетей и оборудования, а также недостаточное количество инвестиций, приток которых не стимулируется при помощи действующих механизмов привлечения инвесторов. Об этих и многих других вопросах эксперты говорили на круглом столе «Роль электроэнергетики в усилении энергетической безопасности Украины».

Дізнатися більше...

Правительственный комитет одобрил перечень из 26 объектов большой приватизации, подлежащих продаже в 2018, среди них - «Турбоатом», «Центрэнерго», ОГХК, ОПЗ, ГПЗКУ

Украинские новости, Интерфакс-Украина, Энергореформа, ГлавКом, 03.05.2018

Правительственный комитет по вопросам экономической, финансовой и правовой политики, развития топливно-энергетического комплекса, инфраструктуры, оборонной и правоохранительной деятельности одобрил перечень из 26 объектов большой приватизации, подлежащих продаже в 2018 году. Об этом сообщил временно исполняющий обязанности председателя Фонда государственного имущества (ФГИ) Виталий Трубаров.

По теме: Центрэнерго сократила прибыль в 5 раз.

Кабмин выступает за сохранение контрольного пакета акций «Турбоатома» в собственности государства

Українські Новини, 18.05.2018

Кабинет министров выступает за сохранение контрольного пакета акций крупнейшего производителя турбинного оборудования завод «Турбоатом» (Харьков) в собственности государства. Об этом в ходе часа вопросов к правительству сообщил премьер-министр Владимир Гройсман.

АМКУ запретил Совету ОРЭ закреплять приоритет блоков ТЭС на газовой группе угля перед антрацитовыми

Інтерфакс-Україна, 04.05.2018

Дізнатися більше...

С возвратом имущества «Киевэнерго» не все просто

РИА-Новости Украина, 11.05.2018

Интервью Александра Мазурчака, экс-первого заместителя председателя Киевской горгосадминистрации, экс-заместителя министра по вопросам ЖКХ

Дізнатися більше...

Ольга Кошарна – Чорнобиль, росіяни й нові енергоблоки: яке майбутнє атомної енергетики України

Артем Ільїн, Громадське ТВ, 30.04.2018

Уже чотири роки на папері існує проект «Енергетичний міст Україна — ЄС». Він передбачає від'єднання одного з діючих енергоблоків Хмельницької АЕС від енергетичної системи України та приєднання до Бурштинського енергетичного острова (щоб продавати електроенергію в Європу — ред.). Та під гарантії довгострокового контракту експорту електроенергії до Польщі, взяти кредити в Європі, щоб добудувати третій та четвертий енергоблоки Хмельницької АЕС. Готовність будівельних конструкцій — 75% та 28%.

Дізнатися більше...


Тарифи, як мистецтво балансу: державні, бізнесові, приватні інтереси

Бизнес хочет в Роттердам

Алексей Сергиенко, Деловая столица, 08.05.2018

Представители отраслевых ассоциаций и бизнес-сообществ выступили в поддержку формульного ценообразования на энергоносители.

Лидер «Батькивщины» Юлия Тимошенко заявила, что в случае своего избрания президентом сменит формульное ценообразование на газ и электроэнергию, до «адекватной цены». Ранее окружение Ю. Тимошенко активно критиковало формулу определения цены на газ «Дюссельдорф+», однако сама лидер «Батькивщины» впервые выступила против «угольной формулы» «Роттердам+».

Дізнатися більше...

Волынец заявляет, что «Роттердам +» спас госшахты от остановки

Апостроф, ГлавКом, Обозреватель, 08.05.2018

«В связи с повышением цены с апреля 2016-го года, шахтеры угольных предприятий получили 5,5 миллиарда дополнительных денег, а это более 10 месячных фондов зарплаты, то есть сейчас намного меньше задолженность по зарплате, чем она могла бы быть. Иначе бы шахты полностью стояли», - сказал глава Независимого профсоюза горняков Михаил Волынец.

Как известно, главным оппонентом формулы «Роттердам +» является экс-член НКРЭКУ Андрей Герус. «К тому, что говорит А. Герус, нужно относиться осторожно. Он не учитывает следующее: в 2014-2015-м годах уголь забирали у шахтеров по цене 800 грн. за тонну, в то же время везли со страны-агрессора по 100 долларов. И эти 800 гривен закладывали в тарифы на тепловую генерацию. Справедливо, что цена постепенно подымалась, потому что нефтепродукты, ядерное топливо имеют мировую цену, а цену на уголь занижали, если платили лишь 30% от мировой стоимости угля?», - подчеркнул он.

Додаткова інформація на цю тему – Украинские новости, Український Бізнес Ресурс, 08.05.2018 «Формула «Роттердам+» позволяет украинским шахтам наращивать добычу». Методика расчета стоимости угля «Роттердам+» необходима для увеличения инвестиций в угольную отрасль. Такое мнение высказал член наблюдательного совета Института стратегических исследований Юрий Корольчук в эфире телеканала ZIK. Он также опроверг заявления некоторых «экспертов» относительно того, что цена угля, согласно методике «Роттердам+» превышает рыночную стоимость угля.

Эксперты отметили, что методика расчета формулы «Роттердам+» играет на руку потребителям, которые платят за электроэнергию по тарифам, где уголь учитывается по прошлогодним – более низким ценам. Это сдерживает рост тарифов на электроэнергию. По данным НКРЭКУ, формула «Роттердам+» не влияет на тарифы для населения.

Додаткова інформація на цю тему – Газета.ua, Обозреватель, 17.05.2018 «Роттердам+ убезпечує Україну від зростання ціни на вугілля – експерт». На думку Юрія Корольчука, зростання цін на нафту та природний газ, які детермінують цінові тренди на всі енергетичні ресурси, вимагає від уряду кроків по збільшенню власного видобутку вугілля.

І якщо уряд не ухвалить рішення щодо того як Україна буде нарощувати власний видобуток, то імпорт вугілля буде або як у минулому році, або зросте іще на 500-700 тис. т. – до 6,5 млн. т.», - підкреслив експерт.

Введение Роттердам+ обусловлено отсутствием рынка электроэнергии, - директор секретариата Европейского энергосообщества

Энергореформа, 08.05.2018

«В Европе никто не регулирует цены на производство (электроэнергии – ред.), только Украина. Если вы регулируете цены на производство, вы можете также регулировать цены на, скажем, уголь. И тогда вы получите формулу, которая называется «Роттердам+», - заявил директор секретариата Европейского энергетического сообщества Янез Копач. По мнению еврочиновника, введение полноценного рынка электроэнергии позволит отказаться от государственного регулирования тарифов на электроэнергию.

«Эта дилемма не существует в Европе, она существует только в Украине, потому что у вас не существует либерализованного рынка электроэнергии. И как только этот рынок будет либерализован, все эти странные дилеммы просто исчезнут, но здесь еще нужно поработать», - отметил он.

Пока в Украине дефицит угля и газа формулы Роттердам+ и Дюссельдорф+ необходимы

Український Бізнес Ресурс, Обозреватель, 27.04.2018

По словам эксперта, директора специальных программ НТЦ «Психея» Геннадия Рябцева, единственной разницей между формулой Роттердам+ и формулой Дюссельдорф+ является энергоресурс. В том, что одна определяет индикативную цену на энергетический уголь, а другая определяет индикативную цену на природный газ. Я здесь подчеркиваю, индикативную цену. Ни о какой справедливой цене, ни о какой рыночной цене здесь речь не идет. Потому что справедливость на рынке - это понятие абстрактное. Если розничного рынка газа, розничного рынка угля не существует, то эта цена не может быть рыночной. Но как индикатор в стране, которая не в состоянии обеспечить себя в полном объеме энергетическим углем и природным газом собственной добычи, эта методика может служить в качестве индикатора», - отметил он.

Кроме того, Геннадий Рябцев отметил, что Украине необходимо отказаться от системы тарифообразования «затраты+» в пользу стимулирующего тарифообразования. «Сейчас принцип определения любых тарифов является затратным. Это означает, что любая компания будет закладывать в эту цену все свои затраты, в том числе и потери, в том числе и некоторые непроизводительные затраты, расходы. И это будет для этой компании экономически обоснованной ценой. Нужно менять с затратной на стимулирующую цену», - сказал он.

Основная причина появления «Роттердам+» - дефицит угля в Украине и потребность в рыночном ценообразовании – эксперт.

Ранее директор НТЦ «Психея» Сергей Сапегин заявлял, что формула ценообразования на уголь является промежуточным решением между отсутствием рынка и рыночными механизмами ценообразования. При этом в 2016-2017 годах она была выгодной для украинского потребителя, поскольку базовая европейская цена на уголь была ниже, чем цена на внутреннем рынке.

Додаткова інформація на цю тему - ГолосUa, 18.05.2018, «В Украине тариф на электроэнергию определяется по временным формулам – эксперт».

УСПП: тарифи на електроенергію в Україні є одними з найнижчих в Європі

ГлавКом, Finance.ua, Апостроф, 11.05.2018

В Українському союзі промисловців і підприємців відзначають, що тарифи на електроенергію в Україні є одними з найнижчих в Європі і проблемою є не ціна на електроенергію для підприємств, а їхня висока енергоємність, проблеми підключення до енергомереж і доступність фінансування. Про це заявив перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.

«Головний сигнал полягає в труднощах доступу до фінансування. Довгострокових кредитів немає взагалі, короткострокові коштують дуже дорого. Ми зараз докладаємо зусиль для створення Агентства з підтримки експорту з відповідними можливостями видавати гарантії і відповідним доступом до кредитів. Якщо говорити про ціноутворення на електроенергію, то тарифи у нас досить доступні, менше європейських в три-чотири рази. Зараз страждаємо через високу енергоємність нашої промисловості, яка нам дісталася у важку спадщину від СРСР. Проблемою сьогодні є доступ до електроенергії, до відкриття нових виробництв і збільшення споживання потужностей. Тут не зовсім конструктивна позиція обленерго, це якась загальна хвороба, доступ до інфраструктури. І тому ми вважаємо, що потрібні відповідні рішення в цій сфері», - вважає Сергій Прохоров.

Додаткова інформація на цю тему - РБК-Украина, ГлавКом, 21.05.2018

В Україні найнижчі в Європі тарифи на електроенергію для населення

«В Україні склалася ситуація, що ціна на електроенергію для населення значно менші сьогодні, ніж в Європі. Найнижчі в Європі, це дійсно так. І тому питання, підвищувати чи не підвищувати, повірте мені, як би його не політизовували, неминуче буде якесь підвищення. І сьогодні, мабуть, в першу чергу ми поговоримо про те, а куди підуть наші гроші, якщо буде прийнято це рішення підвищити. Чим раніше воно буде прийнято, тим менше халепа буде. Бо я ж розумію, які проблеми накопичилися за цей час в енергетиці», - зазначив екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

На думку екс-члена НКРЕКП Андрія Геруса, це значною мірою обумовлено низькими тарифами на транспортування електроенергії та екологічними податками.

«У нас тариф для населення найнижчий в Європі, не можна заперечувати очевидне. Чому він нижчий? Він нижчий тому, що тарифи на транспортування в Україні є реально низькі, і податки екологічні в Україні реально низькі. Акциз на електроенергію також достатньо низький в Україні. Тому в Україні 90% грошей з нашої платіжки йде виробникам електричної енергії, а лише 10% грошей іде на мережі. Тому ми маємо мережі такої поганої якості, тому ми маємо такі переривання у подачі електроенергії, тому ми маємо таку погану якість подачі цієї електроенергії» За даними НКРЕКП, вартість електроенергії для населення в Україні в 6 разів нижча від середньоєвропейської ціни.

Західна інформаційна корпорація, 21.05.2018 «Підвищення тарифів на електроенергію для населення є неминучим, – Кучеренко».

Кабмін підтримує ідею впровадження «стимулюючих» тарифів

Економічна правда, 14.05.2018

Уряд підтримує впровадження RAB-регулювання з метою енергомодернізації обленерго, але не у такому вигляді як це пропонує Національна космісія з регулювання енергетики та комунальних послуг, про це повідомили в прес-службі прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

«Кабінет Міністрів наполягає, щоб нормативна база, напрацьована регулятором для встановлення RAB-тарифів, була обговорена з урядовцями та громадськістю», - йдеться у повідомленні.

«Уряд поділяє думку про необхідність енергомодернізації обленерго та залучення інвестицій у розвиток електричних мереж. Але це в жодному разі не повинно робитися коштом українців у вигляді збільшених тарифів на електроенергію. Нормативну базу, напрацьовану НКРЕКП для впровадження стимулюючого тарифоутворення, слід ретельно вивчити і за необхідності доопрацювати», - заявили в уряді.

Стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання – система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій у розвиток та модернізацію електричних мереж. Ця система широко застосовується в Європі.

Додаткова інформація на цю тему - ГолосUa, 28.04.2018, Украина обязана внедрять RAB-тарифы – эксперт». «Внедрение RAB-тарифов – это вопрос сбалансирования различных перспектив, различных интересов, чтобы разработать эффективную бизнес-модель для бизнеса и потребителей», - сказал директор ЕБРР в Украине Шевки Аджунер. По его словам, RAB-тарифы нужны, ведь они обеспечивают прибыльность компаний, предоставляющих услуги. При этом такие компании обязательно должны быть эффективными.

Как улучшить энергоэффективность

Виталий Григоровский, Новое время, 15.05.2018

 Система тарификации базы активов успешно используется в США, Канаде, Европе: Германии, Польше, Франции, Венгрии, Румынии, Чехии и прочих странах. Активы украинских энергетических компаний выработаны на 70-85% до 15-30% от их восстановительной стоимости. Восстановительная стоимость - это стоимость постройки такого же актива с нуля. От масштабных поломок и отказов инфраструктуры нас спасают два фактора:

  • четырёхкратный запас прочности, заложенный при проектировке оборудования в СССР,
  • снижение потребления электричества, связанное с экономическим кризисом.

Заметное ухудшение качества электричества - это предвестник резкого выхода оборудования из строя, что потребует капитальной замены активов вместо постепенного планового ремонта.

Дізнатися більше...


Світові та регіональні тенденції розвитку енергетики. Співпраця, інвестиційні програми, наукові проекти

У Міненерговугілля обговорили з представниками ЄБРР перспективи поглиблення співпраці

Сайт Кабинета Министров Украины, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, 17.05.2018

Під головуванням заступника Міністра з питань європейської інтеграції Наталії Бойко відбулась робоча зустріч з представниками ЄБРР. У зустрічі також взяли участь Віталій Кушніров – генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції та Ольга Буславець – генеральний директор Директорату енергетичних ринків.

Під час зустрічі обговорили перспективи поглиблення співпраці, а також питання корпоратизації та впровадження системи корпоративного управління ДП «НЕК «Укренерго» та перспектив розвитку ВДЕ в Україні.

Наталія Бойко зазначила, що реформування корпоративного управління ДП «НЕК «Укренерго» триває відповідно до плану і є пріоритетом для Міненерговугілля. Щодо розвитку ВДЕ вона зауважила, що реалізація великих проектів потребуватиме чіткої оцінки мережевих можливостей та створення, у перспективі додаткових балансуючих потужностей, тому вкрай важливо рухатися у напрямку, визначеному Енергетичною стратегією до 2035 року.

В свою чергу Ольга Буславець підкреслила, що Міненерговугілля підтримує проекти ВДЕ, водночас великі проекти, на її думку, повинні в майбутньому впроваджуватися з використанням «системи аукціонів». Також вона повідомила, що в новоствореному директораті буде виділено окремий спеціальний напрям, який опрацьовуватиме, у тому числі, нові підходи розвитку ВДЕ.

Представники ЄБРР наголосили, що мають намір продовжити співпрацю з міністерством, а також підтримувати імплементацію реформ у енергетичному секторі.

«Для ефективного впровадження RAB-тарифів потрібна єдина ставка на нову і стару баз активів, - старший віце-президент IHS Energy Карлос Паскуаль»

ДеПо.ua, Український Бізнес Ресурс, Комсомольская правда в Украине, Факты и комментарии, 18.05.2018

Щоб отримати максимальний ефект від модернізації розподільчих мереж внаслідок RAB-регулювання, варто скористатися єдиною нормою прибутковості - встановити єдину ставку RAB-тарифу як для нових, так і для старих активів.

Такое мнение высказал экс-посол США в Украине, старший вице-президент IHS Energy Карлос Паскуаль.

«Должны ли мы иметь две разные нормы доходности для старых и новых активов? Должен ли я получить большую отдачу за старый актив? И еще одну норму доходности - для будущих инвестиций? Я думаю, не нужно иметь две разные нормы доходности (ставки доходности RAB-тарифа). Ведь если у вас есть более низкая норма доходности для старых активов и более высокая ставка для новых активов, то для оператора это стимул инвестировать средства только в новые активы. Зачем тогда вкладывать в старые? Правильный путь – это единая ставка, как для новых, так и для старых активов», - отметил Карлос Паскуаль в своем выступлении на форуме «Внешнеэкономическая инвестиционная программа ЕС» 17 мая в Киеве.

По его мнению, инвестиции в старые активы позволят обеспечить надёжность и эффективность уже существующей системы распределительных сетей, а новые мощности необходимы для построения современной системы, ориентированной на будущее. В случае инвестиций – только в новые активы, систему сетей – ждет коллапс, чего нельзя допустить.

Прощайте, газ и уголь: мир переходит на зеленую энергетику

Андрей Гаценко, КП в Украине, 17-24.05.2018

Человечество все чаще отказывается от традиционных источников энергии, таких как газ, уголь и нефть, в пользу так называемой чистой энергетики. Представляем вашему вниманию последние события в сфере развития возобновляемых источников энергии.

Дізнатися більше...

Конкурирующая генерация необходимость обеспечения конкуренции на рынке генерации электроэнергии в ходе реформ

Владимир Михайлов, Энергобизнес, 08.05.2018

В очередной раз проблему обеспечения конкуренции на рынке генерации электроэнергии в ходе реформ обсуждали на круглом столе «Риски и барьеры на пути реформирования рынка генерации». Организатором мероприятия выступил Офис эффективного регулирования (BRDO, Better Regulation Delivery Office), независимый экспертно-аналитический центр, созданный по инициативе Министерства экономического развития и торговли Украины и западных партнеров.

Участникам круглого стола была представлена подготовленная BRDO презентация, в которой обрисована ситуация сектора генерации, его проблемы и прогнозы. Основной вывод, к которому пришли эксперты офиса, - если в Украине сохранятся текущие рыночные условия, реформирование электроэнергетики может привести к существенному ухудшению ситуации в отрасли и будет угрожать дискредитацией процесса евроинтеграции.

Дізнатися більше...

Доля производимой на конкурентных основаниях электроэнергии в Украине не превышает 15%

Бизнес Цензор.Нет, Fin.org.ua, 18.05.2018

На рыночных основаниях в Украине производится до 15% потребляемой электроэнергии, об этом сообщил глава НЭК «Укрэнерго» Всеволод Ковальчук.

«Несмотря на то, что текущая модель тоже называется словом «Рынок», никакого рынка в современном понимании этого слова здесь не существует», – отметил В.Ковальчук, комментируя текущую ситуацию с конкуренцией среди производителей электроэнергии в Украине.

По словам Ковальчука, конкуренция происходит между тремя производителями, у одного из которых 1 станция («Донбассэнерго»), у второго – 3 («Центрэнерго»), а у третьего – 7 (ДТЭК Рината Ахметова). При этом мощности Луганской и Бурштынской ТЭС работают в режиме энергоострова и гарантированно обеспечивают свои отдельные группы потребителей, которые совместно потребляют около 8% (без учета экспорта).

«При этом импорт электроэнергии у нас де-факто запрещен, и никто не придет на эти 15% из-за границы. Но спрос может быть различным, температура в разное время года разная, станции/линии/подстанции бывают в ремонте», – добавил Ковальчук.

В качестве примера глава «Укрэнерго» привел энергобаланс системы на 12 июля 2017 года, когда доля энергии, которая была произведена в конкурентных условиях, составила 14%. При этом 20 декабря 2017 года она составляла всего 0,75%, а 9 марта 2017 года на фоне низкого послепраздничного спроса и дефицита антрацита – 0%.

«Многократные попытки отменить/заменить/изменить минимальный гарантированный состав оборудования ТЭС, открыть импорт электроэнергии в Бурштынский остров и т.п. были напрасными. Поэтому ждем старт новой рыночной модели в июле следующего года», – подытожил Ковальчук

Юрій Недашковський: Будівництво ЦСВЯП та всі заходи, що з ним пов'язані, фінансово забезпечені

Укринформ, УНИАН, Бизнес.Цензор.Нет, Міненерговугілля України, 18.05.2018

Друга в цьому році зустріч міжвідомчої групи та оперативного штабу «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України» відбулась 17 травня 2018 року на будівельному майданчику ЦСВЯП.

У нараді під головуванням Юрія Недашковського взяли участь голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков та заступник директора Департаменту з питань безпеки ядерних установок - державний інспектор Олександр Григораш, представники Державного агентства з управління зоною відчуження Анатолій Лазаренко та Анатолій Лейбзон, представники ПАТ «Укрзалізниця», генеральний директор Holtec Ukraine Сергій Тараканов, директор департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації Сергій Золін, очільник Іванківської райадміністрації Максим Лісогор, представники Поліської райадміністрації та міста Славутич, а також представники Енергоатома та підрядних будівельних і проектних організацій.

Було зазначено, що з моменту проведення першого засідання штабу – 1 лютого 2018 року – всі організаційні та фінансові заходи були виконані в повному об’ємі. Енергоатом склав, погодив з усіма інстанціями та затвердив графік будівництва та введення в експлуатацію пускового комплексу: установка перших контейнерів відбудеться 31 березня 2020 року.

Інформація на цю тему – Українські Новини, 21.05.2018 «Американская Holtec поставит первый комплект оборудования для ЦХОЯТ до июня».

Виробництво обладнання для ЦСВЯП в Америці йде під контролем українських фахівців

Трибуна Праці, 02.05.2018

Із інтерв’ю Віктора Медуна, заступника директора з нових ядерних установок – начальника управління ядерних установок, що створюються,
ВП «Атомпроектінжиніринг» (входить до складу «Енергоатому»)

– Для обладнання ЦСВЯП, що виготовляється в США і є, як зазначено, важливим для безпеки, передбачено проведення заводських випробувань у складі тристоронньої команди представників – від заводу­виробника, від замовника, тобто «Енергоатому», і від національного ядерного регулятора України.

– Наші представники перевіряють три основних моменти: по­перше, щоб була дотримана методика випробувань; по­друге, щоб інструменти та прилади, що використовуються, мали відповідні сертифікати і були повірені; і по­третє, щоб процедури перевірки здійснювались у повному обсязі. І, зрештою, перевіряється, щоб результати випробувань відповідали вимогам погоджених українською стороною Технічних специфікацій (Технічних умов) на обладнання. Також перевіряється документація по всіх виробничих етапах: від замовлення матеріалу до його перетворення у певний елемент устаткування.

Проект ЦСВЯП України відрізняється від більшості інших таких же закордонних проектів і від проекту сховища Запорізької АЕС тим, що в ньому запроваджено подвійний бар’єр безпеки – тобто, контейнери БЦК мають подвійну, а значить, більш надійну стінку.

Японія та Україна активізують співпрацю в ядерній енергетиці

У Міненерговугілля проведено робочу зустріч із представниками Посольства Японії в Україні.

Дізнатися більше...

Інформаційна довідка про стан реалізації інвестиційного проекту будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС (станом на 04.05.2018)

  1. 1. Стан реалізації проекту :
  • • 14.02.2017 відбулось засідання Секції «Ядерно-енергетичний комплекс» НТР Міненерговугілля з метою розгляду коригованого ТЕО будівництва енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС. За результатами розгляду прийнято рішення щодо схвалення ТЕО науково-технічною радою Міненерговугілля.
  1. 2. Найближчі завдання:
  • • отримати схвалення від КМУ відкоригованого ТЕО;
  • • спільно з Мінекології завершити процедуру оцінки впливу енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС на навколишнє середовище у транскордонному контексті та виконати екологічну експертизу ЗВНС;
  • • виконання законодавчого оформлення добудови енергоблоків шляхом прийняття нового Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3,4 ХАЕС»;

Пуск енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС заплановано у 2026 році.

Заступник генерального директора – директор з нових ЯУ,

І. Ф. Орлов

Сайт Кабинета Министров Украины, 18.05.2018

Голова Держенергоефективності презентував нову розроблену концепцію подальшого стимулювання розвитку відновлюваної електроенергетики

Нову концепцію стимулювання впровадження об’єктів відновлюваної електроенергетики, підготовлену Держенергоефективності, представив Сергій Савчук на I Міжнародному енергетичному форумі «Вітер і водень», організованому Українською вітроенергетичною асоціацією та Українською водневою радою.

Сьогодні більшість країн світу розглядає аукціони на впровадження «зелених» об’єктів як один із стимулів цього ринку. Україна наразі також опрацьовує усі особливості такого підходу.

Тож Держенергоефективності проаналізувало практику запровадження аукціонів у країнах Євросоюзу та світу, пропозиції народних депутатів України, асоціацій у сфері відновлюваної енергетики, міжнародних фінансових установ, девелоперів та інших зацікавлених сторін і підготувало концепцію запровадження аукціонів в Україні.

«Поетапне впровадження ефективної системи аукціонів дасть можливість зменшити вартість виробництва енергії з відновлюваних джерел та підвищити конкурентоспроможність бізнесу у цій сфері», - повідомив Сергій Савчук.

«Головне, що перехід на аукціони має відбуватися виважено та поступово із впровадженням пілотних проектів, аналізом їх ефективності та подальшим доопрацюванням законодавства», - додав Голова.

До участі в аукціоні пропонуються проекти із встановлення сонячних станцій потужністю від 20 МВт та вітроелектростанцій потужністю від 30 МВт.

Передбачається, що переможець аукціону матиме змогу продавати «чисту» електроенергію протягом 20 років.

Інформація на цю тему – Электровести, 22.05.2018 «Аукционы вместо «зеленого» тарифа – в чем особенность ветровой энергетики».


Кадри енергосектору. Трудова міграція, оплата праці, професійна освіта

«ДЕНЬ», 08.05.2018

Заборгованість із зарплати на держшахтах — понад 740 млн грн

Голова «Незалежної профспілки гірників України» (НПГУ) Михайло Волинець заявив на прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна», що загальна заборгованість із заробітної плати на державних шахтах складає понад 740 млн грн. «Місячний фонд зарплати на підприємствах державної власності, на вугільних шахтах, складає 530 млн грн. Кількість працівників, зайнятих на держшахтах, складає 41 тисячу осіб. Загальна заборгованість із заробітної плати складає 740 млн грн».

За його словами, заборгованість за 2015, 2016 і 2017 роки складає 274 млн 975 тис. грн, а також 470 млн грн заборгованості за квітень поточного року. Крім того, М. Волинець зауважує, що також існує несправедливість при виплаті зарплат. Зокрема, зарплату не виплачують на шахтах, де колектив висловлює незадоволеність роботою керівництва та наявністю корупційних схем у галузі. «Їх карають за те, що вони критикують «смотрящих» і не дають закрити шахту», — повідомив він.  Така ситуація з фінансуванням галузі, зокрема з виплатою зарплати, провокує відтік кадрів за кордон.

7 травня повинна відбутися нарада у міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Насалика з питання вирішення конфлікту шахтарів із керівництвом підприємства.

Український Бізнес Ресурс, 05.05.2018

«Укрэнерго» хочет повысить тарифы, чтобы увеличить зарплату своим сотрудникам

В «Укрэнерго» сетуют на то, что уровень зарплат их сотрудников ниже среднего по отрасли. Особенно это касается персонала, работающего непосредственно на подстанциях, линиях электропередач и в диспетчерском управлении. Об этом сообщает пресс-служба компании.

«Это обострило ситуацию на рынке труда и повысило риск оттока работников «Укрэнерго» к другим предприятиям отрасли. Только за последние 6 месяцев именно из-за низкого уровня заработной платы с «Укрэнерго» уволилось около 100 опытных инженеров и рабочих основных направлений деятельности (эксплуатация сети, оперативное управление)», - отмечается в сообщении.

В компании решили инициировать повышение тарифа на передачу электроэнергии магистральными и межгосударственными сетями, в том числе диспетчерское управление ОЭС Украины на уровне 5,74 коп./кВт∙ч.

«Учитывая ситуацию, которая сложилась, «Укрэнерго» предлагает увеличить расходы на оплату труда на третий и четвертый кварталы 2018 года на 484,3 тыс. грн., что позволит в среднем на 30% повысить заработную плату. 90% от общей суммы будут направлены на повышение зарплат рабочих и инженеров направлений эксплуатации сети, оперативно-диспетчерского управления и ИТ», - отметил руководитель «Укрэнерго» Всеволод Ковальчук.

Атомпрофспілка, 18.05.2018

Атомпрофспілка оголошує про початок протестних дій за гідну працю та справедливу її оплату

Враховуючи, що вимоги 12-ти тисяч учасників попереджувальних акцій протесту та 60-ти тисяч членів Атомпрофспілки залишились без належної реакції та уваги адресатів, оголошуємо про початок протестних дій за гідну працю та справедливу її оплату.

«ГОЛОС УКРАЇНИ», 15.05.2018

Відповідно Плану проведення конференцій, семінарів, громадських обговорень, виставок, аналітичних досліджень, урочистих заходів в галузі енергетики на 2018 рік, 24 квітня в Адмінбудинку № 1 Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему «Проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Організаторами круглого столу виступили: Чорнобильська асоціація народних депутатів України (ЧАНДУ), Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України.

Учасники підвели підсумки роботи за 2017 рік і виклали рекомендації щодо дій на майбутнє.

Повний текст Резолюції Пам’ятного круглого столу на тему: «Проблеми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можна переглянути в газеті «Голос України» № 87 від 15 травня 2018 р. або на сайті: http://www.golos.com.ua/article/302940

«ГОЛОС УКРАЇНИ», 25.05.2018

Чорнобильцям додали аж 310 гривень до пенсії

Людмила Моренко, Лідія Лісова

I знову небайдужим людям, яких називають громадськими активістами, доводиться вибивати кошти на лікування ліквідаторів, воювати з чиновниками за право чорнобильців жити по-людськи.

Хочеться, щоб до всіх, хто пройшов через Чорнобиль, було людське і державницьке ставлення.

http://www.golos.com.ua/article/303409

Известия, nk.org.ua, 31.05.2018

Депутат Рады сообщила о массовых увольнениях персонала украинских АЭС

Депутат Верховной рады Украины и секретарь комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности Виктория Войцицкая назвала в качестве «ключевого вызова отрасли» — массовые увольнения персонала атомных электростанций. Об этом она написала в своем Facebook после встречи с руководством Запорожской, Ровенской и Южно-Украинской АЭС.

По их словам, волна увольнений затрагивает «от водителей тепловозов, монтажников, экскаваторщиков, к инженерам управления реакторами и другого высокотехнологичного и профессионального персонала». «Люди эмигрируют в Россию, Беларусь, Турцию. Мы должны поддержать отрасль, которая генерирует более 50% всей электроэнергии Украины. Люди заслуживают достойную и конкурентную компенсацию за свою работу!»— заявила госпожа Войцицкая.

Интерфакс-Украина, Энергореформа, 29.05.2018

Иностранные инвесторы интересуются приватизацией облэнерго, рассчитывают на внедрение RAB-тарифов - «Драгон Капитал»

Зарубежные инвесторы активно интересуются покупкой госпакетов акций энергоснабжающих компаний, в то же время отмечают необходимость внедрения стимулирующего тарифообразования (RAB-тарифов) для достоверной оценки приватизируемых объектов, заявляет директор инвестиционно-банковского подразделения инвесткомпании «Драгон Капитал» Брайан Бест.

«Мы видим определенный интерес к энергетическому сектору и у нас есть мандат от международных инвесторов на участие в приватизации облэнерго», - сказал он на конференции «M&A в Украине: поворотный момент», организованной юркомпанией AEQUO в Киеве.

В то же время эксперт отметил важность для инвесторов наличия прозрачной и понятной системы формирования тарифов на электроэнергию.

Министерство экономического развития и торговли (МЭРТ) Украины планирует начать «большую приватизацию» с продажи «Центрэнерго»: подготовка базового пакета документов находится на финальной стадии, аукцион может состояться осенью текущего года.

По данным главы Фонда госимущества Виталия Трубарова, предположительно вслед за «Центрэнерго» будут выставлены на продажу другие энергокомпании.

 

Деловая столица, Fin.org.ua, Минпром, 21.05.2018

Главное - маневры. Сколько при помощи воды Украина может сэкономить газа и угля

Алексей Шевнин

Наша страна может частично сбалансировать свою энергосистему силой рек. Это потребует больших вложений, но сулит и немалые выгоды

У электричества, полученного на гидроэлектростанциях, три главных преимущества: оно относительно дешевое, производится из возобновляемого источника почти без вредных выбросов в атмосферу и может быстро подстраиваться под график потребления (маневрирование мощностей). Из минусов - негативное влияние таких станций на экосистему и низкий коэффициент использования установленной мощности (в среднем 50%).

ГЭС - это мощнейшие производители электричества из возобновляемых источников. Поэтому увеличение их доли в энергобалансе стало глобальным трендом.

Украинская гидроэнергетика вырабатывает около 10% электричества, отпущенного в «общий котел» - оптовый энергорынок (ОРЭ), откуда его покупают потребители. Гидроэнергетические мощности объединенной энергетической системы (ОЭС) превышают 6000 МВт…

Дешевая сила. Электричество силой рек обходится очень недорого. Так, в апреле ГЭС и ГАЭС поставляли электричество по 311,02 грн за МВт·ч, что дешевле продукции других видов генерации, в частности тепловой, где цена - 1933,06 грн за МВт·ч. Особняком стоят так называемые малые ГЭС, которые работают по «зеленому» тарифу до 4 тыс. грн за МВт·ч, но их доля в производстве электричества всего 0,2–0,3%. Только благодаря атомной и гидроэнергетике цены на электричество для населения у нас существенно ниже европейских (хотя рыночная стоимость соизмерима).

Кроме того, ГЭС и ГАЭС могут заменить мощности тепловой генерации, особенно в графике балансирования суточной нагрузки, а значит, потребуется меньше топлива на работу ТЭС. По расчетам «Укргидроэнерго», один гидроагрегат на Днестровской ГАЭС обеспечивает экономию 69 млн куб. м газа и 367 тыс. т угля в год, а это десятки миллионов долларов.

Вода против газов. Повышение доли гидроэнергии в энергобалансе сраны также дает возможность уменьшить вредные выбросы в окружающую среду. К примеру, три гидроагрегата Днестровской ГАЭС позволяют сократить использование ТЭС, а значит, и выбросы: 181 тыс. т CO2, 2,3 тыс. т SO2, 0,6 тыс. т NO и 0,7 тыс. т пыли ежемесячно. Это важно и в связи с присоединением Украины к Парижскому климатическому соглашению… С другой стороны, негативное влияние на окружающую среду от ГЭС и ГАЭС тоже есть. Прежде всего это затопление территорий, изменение климата и экосистемы. Здесь главное - масштаб станции.

Главное – маневр. Одна из основных функций гидроэнергетики - поддерживать стабильность энергосистемы во время дневных перепадов потребления электричества. У нас отношение минимальной нагрузки ночью к максимальной в вечерние часы пик составляет около 0,76. Чтобы сбалансировать предложение, приходится ежедневно то увеличивать, то уменьшать работу некоторых генерирующих мощностей, они называются маневренными (в отличие от базовых, которые работают ровно). Больше всего для этого предназначены ГЭС - они могут существенно нарастить объемы выработки в считанные минуты, ТЭС для этого требуются часы, АЭС - сутки.

В принципе теплогенерация тоже имеет маневренный потенциал, однако им приходится злоупотреблять. Некоторые угольные блоки тепловых станций вообще отключаются ночью. Такие непроектные режимы работы приводят к досрочному износу оборудования, повышению аварийности, а также увеличивают расход топлива, прежде всего газа и мазута.

Проблема в том, что в Украине недостаточно маневренных мощностей (половина генерации приходится на АЭС, которые работают в базовом режиме). По разным данным, нужно еще от 1 ГВт. Напомним, Программой развития гидроэнергетики до 2026 г. предполагается увеличить мощности ГЭС и ГАЭС на 3 ГВт. Однако и этого может оказаться недостаточно, поскольку увеличивается доля выработки ветровых и солнечных электростанций (ВЭС и СЭС), которые работают нестабильно, в зависимости от погодных условий. Поэтому со временем маневренных мощностей может понадобится еще больше.

Мало и дорого. Отдельная тема - работа малых, микро- и мини-гидроэлектростанций до 10 МВт (МГЭС). В целях развития этой генерации у них покупают электричество по высокому «зеленому» тарифу - свыше 1 евро за кВт·ч. Согласно данным Госагентства по энергоэффективности и энергосбережению, к 1 октября 2017 г. в Украине было 133 такие станции общей установленной мощностью 94 МВт. А Национальный план действий по возобновляемой энергетике до 2020 г. предусматривает увеличение мощностей МГЭС до 150 МВт. Однако эти станции в сравнении с другими возобновляемыми источниками энергии требуют значительно больше капитальных вложений… Инвестиционный цикл может затянутся на 11 лет. Поэтому новые МГЭС у нас появляются нечасто.

Словом, в Украине целесообразно раскрывать потенциал гидроэнергетики. Хотя в некоторых случаях это может быть слишком дорого, да и сила рек, к сожалению, не бесконечна.


Уряд і Нафтогаз, протистояння або шлях до консенсусу Рішення Стокгольмського арбітражу

Темная сторона «Нафтогаза»

Антонина Мирошниченко, «ВЕЧЕРНИЕ ВЕСТИ», 22.05.2018

В финансовом отчете за 2017 год «Нафтогаз» как отдельное юридическое лицо задекларировал чистую прибыль в размере 39,3 млрд грн, что на 48% больше, чем в 2016-м. Соответственно, и налоги в госбюджет составили немалую сумму - 23,2 млрд грн. Окрыленная успехом компания поспешила заявить о том, что по показателю чистой прибыли она почти сравнялась со своим оппонентом в Стокгольмском арбитраже - «Газпромом»...

Официальная позиция НАК заключается в том, что основная часть ее прибыли получена за счет «эффекта отображения решений Стокгольмского арбитража». И хотелось бы в это верить, однако в финансовом выражении (2,56 млрд долл. плюс пеня за просрочку платежа после 28 февраля 2018 года) победа в международном суде не отображалась ни в прошлом, ни в нынешнем году.

Составление красивой финансовой отчетности - это искусство, которым многие в Украине овладели в совершенстве. Однако эксперт по вопросам энергетики Юрий Корольчук считает, что прибыльность «Нафтогаза» все же искусственная. В том числе и потому, что расходы, связанные с субсидированием, берет на себя государственный бюджет.

Несмотря на заявленные прибыли, есть в отчете компании и темное пятно: ПАО «Укртрансгаз» (УТГ), входящее в структуру НАК, в 2017-м увеличило чистый убыток до 24,2 млрд грн, что в 4,4 раза больше, чем в 2016 году. И это при увеличении объемов транзита голубого топлива! Также и «Нафтогаз» заявляет об убытках на уровне около 10 млрд грн из-за поставок газа населению.

Эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский подчеркнул, что убытки УТГ связаны с двумя факторами. Первый, который отражен в финплане компании, - ускоренная амортизация активов. А второй - небаланс газа, последствия борьбы с которым оценили почти в 14 млрд грн. Последнее исключительно интересно с точки зрения коррупционной составляющей.

В Ассоциации газового рынка пояснили: «Нафтогаз» якобы газа не поставлял, а предприятия ТКЭ его несанкционированно отбирали из украинской ГТС. Но вот в чем закавыка: ресурс, который потреблен, но не оплачен, учитывается «Укртрансгазом» как небаланс.

С целью устранения небалансов УТГ обязан приобрести технологический газ уже по коммерческой стоимости, которая гораздо выше той, по которой его поставляют предприятиям ТКЭ. И - о чудо! - газ для устранения небаланса «Укртрансгаз» закупает у «Нафтогаза», который, естественно, записывает данную торговую операцию себе в чистую прибыль. Эксперты посчитали, что создание искусственного небаланса позволяет в три раза завышать стоимость голубого топлива.

«Потому-то НАК и не хочет расставаться с «Укртрансгазом» и «Укргазвидобуванням». Ведь в противном случае компании придется показать реальные результаты своей деятельности, которые, по правде говоря, являются аховыми. Как трейдер «Нафтогаз» сейчас ничего из себя не представляет, так как потерял рынок промышленности (если в 2014-м поставки для промпредприятий у него были практически на уровне 100%, то сегодня они составляют в лучшем случае 30%). Соответственно, говорить об эффективном руководстве не приходится», - подчеркнул эксперт.

В свою очередь Юрий Корольчук не исключает, что «Укртрансгаз» намеренно доводят до состояния убыточности, чтобы расчистить дорогу для иностранных управляющих и трейдеров, которые не против пораспоряжаться уже имеющимися сетями. Эксперт уверен, что с этой же целью НАК борется с облгазами. И в этом, безусловно, присутствуют признаки коррупции, а подчас и рейдерства.

«Укргазвидобування» может работать самостоятельно и прекрасно чувствовать себя на рынке. То же касается облгазов, которые работают с населением. «Укртрансгаз» - также самодостаточная компания, которой не нужна надстройка, чтобы транспортировать газ. То есть «Нафтогаз» сегодня должен работать исключительно как трейдер и ничем не должен отличаться от коммерческих компаний, работающих на рынке», - подчеркнул Валентин Землянский.

Однако НАК, судя по финансовому плану на 2018 год лишним звеном себя точно не считает. Стоит хотя бы взглянуть на сумму годовых расходов на оплату труда - 2,2 млрд грн! Проект финплана «Нафтогаза» на текущий год предусматривает повышение средней зарплаты работников киевского офиса до 156 тыс. грн в месяц, что вдвое больше, чем в 2017-м. Ежемесячные выплаты только руководству, согласно документу, должны составить рекордные 720 млн грн.

Напомним, что заработная плата четырех членов правления и шести директоров компании в 2017 году превысила 87 млн грн. Эту «скромную» сумму планировалось поднять в разы. А ведь кроме основной зарплаты есть еще многомиллионные премии!

По мнению Валентина Землянского, если бы в НАК работали честно и прозрачно, то стоимость голубого топлива для конечных потребителей можно было бы существенно снизить.

«Население потребляет около 11 млрд куб. м в год, а «Укргазвидобування» в прошлом году добыло 15,4 млрд куб. м. Если не брать ТКЭ, то получается, что газа собственной добычи хватает с головой. Выходит, что со всеми затратами (даже на модернизацию, которую толком не проводят) выходит тариф около 2,5 тыс. грн за тысячу кубометров газа против сегодняшних почти 7 тыс. грн.  В этом случае рентабельность «Укргазвидобування» будет не 250%, а на уровне 10-15%, однако все равно компания будет прибыльной…

Додаткова інформація на цю тему –  «ДЕНЬ», 31.05.2018,  Алла Дубровик-Рохова,  «Проблема морального порядку». Експерт — про премію в 45 мільйонів доларів для правління НАК «Нафтогаз».

Із 2014 року «Газпром» і «Нафтогаз» судилися у Стокгольмському арбітражі через контракти на постачання природного газу з РФ в Україну і транзит газу через територію України від 2009 року.

22 грудня 2017 року в «Нафтогазі» заявили про перемогу над «Газпромом» за всіма спірними питаннями контракту на постачання газу. Водночас у «Газпромі» повідомили, що суд зобов’язав «Нафтогаз» виплатити суму протермінованої заборгованості в розмірі $2 млрд і відсотки за протермінування.

28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив позов «Нафтогазу» до «Газпрому» про недостатні обсяги транзиту. НАК домоглася компенсації в сумі $4,63 млрд.

За підсумками двох арбітражних проваджень у Стокгольмі «Газпром»має виплатити $2,56 млрд на користь «Нафтогазу».

«Газпром» уже оскаржив обидва рішення Стокгольмського арбітражу і розпочав процедуру розірвання контрактів із НАК «Нафтогаз України».

КОМЕНТАР

Михайло ГОНЧАР, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI»:

— Я не проти того, щоб правління НАК «Нафтогаз» отримало свій 1% від виграшу. Напевно, так варто заохочувати менеджерів державних компаній. Щоб вони не доводили компанію до банкрутства і потім паразитували на цьому. А навпаки — робили компанію прибутковою.

Все має робитися вчасно, прозоро і за процедурою. Особливо в умовах, коли суспільство в такому стані, як зараз в Україні. Спочатку гроші від «Газпрому» надходять на рахунок, потім — виплата премії. Але не самі собі.

Думаю, що з юридичної точки зору з премією там все обставлено добре. Але є питання морального характеру. Хоча, можливо, вони ці 45 мільйонів доларів внесуть у Фонд оборони України.

 ТОП-менеджемент великих державних компаній має мислити не лише категоріями максимізації прибутків, а й усвідомлювати свою соціальну відповідальність перед країною.

У «Нафтогазу» серйозна проблема зі стратегічними комунікаціями з українцями. Не так шкода того 1%, якщо вони повернули державі 2,5 мільярда доларів переплачених «Газпрому», але робити це потрібно гласно, а не тихцем — бо це породжує несприйняття й нівелює всі здобутки.

УНН, 30.05.2018

Рішення Стокгольма по «Нафтогазу» і «Газпрому» почали виконувати у трьох країнах

Процес примусового виконання стягнення 2,6 млрд доларів з «Газпрому» за рішенням Стокгольмського арбітражу щодо спору з «Нафтогазом» перейшов в практичну площину - обтяження акцій та інших активів «Газпрому» розпочалося в Швейцарії, Великій Британії, Нідерландах. Про це заявив Президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook.

З його слів, його чіткою вказівкою є те, «щоб ми не зупинялися на цих трьох країнах, доклали максимум зусиль для того, щоб забезпечити виконання надходження виграних коштів до України», про що він і поговорив цз головою правління «Нафтогазу» Андрієм Коболєвим.

«Мова повинна йти і про активи, не виключаю, що включно з акціями «Північного потоку», «Північного потоку-2» і грошових коштів, які мають високу ліквідність і швидко забезпечать виконання рішень», - заявив він.

Нагадаємо, що у Швейцарії судові пристави провели опис майна в офісі компанії, яка будує «Північний потік-2». Так, згідно з повідомленням, швейцарські судові пристави відвідали офіс компанії Nord Stream в кантоні Цуг у Швейцарії в рамках виконання рішення Стокгольмського арбітражу щодо спору «Газпрому» з «Нафтогазом України».