И.Ванда, А.Ветрова, Д.Писаренко. И.Кингсман
АиФ, 28.06.2018
Чтобы удовлетворить потребности теплогенерации, Украина сегодня вынуждена закупать уголь в ЮАР и США. Но поставлять его с собственных шахт гораздо дешевле, однако этому мешает война на Донбассе. Для того чтобы наши теплогенерирующие компании работали как часы, а шахтеры вовремя получали зарплату, правительство разработало целый ряд мер. Правда, некоторые из них не приносят ожидаемого еффекта. Чем и пользуются те, кто хочет раскачать лодку.
В Украине сосредоточено 4% мировых запасов угля. До 2013 г. на Луганскую область приходилось 43% его добычи, на Донецкую – 27%, на Днепропетровскую – 23%. На львовскую и Волынскую суммарно - около 7%. До начала конфликта на востоке ежегодно на гора выдавалось около 72-85 млн тонн «чёрного золота», в стране работало 160 шахт. Однако после начала военных действий уровень угледобычи упал втрое из-за того, что 65% из 95 шахт донбасского бассейна оказались на неподконтрольной территории. В ответ на торговую блокаду ОРДЛО, начавшуюся в 2016 году, боевики присвоили себе украинские шахты. В итоге, в 2017 г. наши шахтеры добыли всего 34,9 млн тонн угля.
В результате, украина стала зависимой от импорта угля.
Между тем, рост задолженности по зарплатам горняков провоцирует периодические митинги под стенами Верховной Рады. Должны шахтёрам очень много – до 800 млн грн.
Кроме возврата долгов 19 июня у парламента они требовали принятие законопроекта № 8362 «О внесении изменений в закон «О государственном бюджете Украины на 2018 г. относительно надлежащего финансового
обеспечения госсектора угольной отрасли». Предлагается реформирование угольной промышленности на 2,8 млрд грн. Мирного пикетирования шахтёрами в последний раз не получилось. Пострадали двое митингующих и восемь полицейских. Как отметил позже глава Независимого профсоюза Михаил Волынец, у людей «сдали нервы».
По мнению эксперта владимира Фесенко, в протестах под Радой 19 июня чётко прослеживались элементы провокаций.
Александр Паращий, руководитель аналитического департамента инвесткомпании Concorde Capital: «Пока себестоимость добычи угля на государственных шахтах, в том числе Львовско-Волынского бассейна, не позволяет им ни конкурировать с частными шахтами, ни получать достаточно денег, чтобы инвестировать в развитие. Государство должно предпринять срочные меры, чтобы это изменить. Это – приватизация таких шахт или реструктуризация, которая определит перспективные шахты от тех, которые никогда не смогут стать прибыльными. Об этом уже говорится лет десять, но пока ничего конкретного сделано не было.
В любом случае, придется импортировать как уголь газовой группы, так и антрацитовый уголь».
На неподконтрольной Украине территории Донбасса расположено много шахт, которые сейчас затапливаются грунтовыми водами. Пострадают от этого все.
По данным министра экологии Украины остапа Семерака, на неподконтрольной территории полностью затоплены и не подлежат восстановлению 36 угольных шахт.
В ситуации кризиса остро встал вопрос переформатирования угольной отрасли. Украина стала зависимой от импорта угля. Это можно преодолеть только путем перехода на газовую группу угля, добываемого в Украине. Именно для этого Центрэнерго и ДТЭК переводят блоки ТЭС с антрацита на газовый уголь.
Стратегию развития угольной отрасли до 2020 г. Кабмин утвердил ещё в мае 2017 г. По словам главы минэнергоугля Игоря Насалика, её цель – это увеличение добычи угля с одновременным полным переводом шахт на бездотационность и самоокупаемость.
«У нас задолженность с 2016 г. более 18 млрд грн. Не может финансироваться открытие новых лав, нет механизма. Что касается себестоимости угля: если за последние пять лет ни копейки не было направлено на модернизацию шахт, то очевидно, что выпуск продукции будет уменьшаться», - отметил И.Насалик. В 2017 г. в украине закрылось пять убыточных шахт.
По словам вице-президента Еврокомиссии мароша Шефчовича, Евросоюз готов помочь Украине закрыть отработанные и опасные шахты.
«Я поздравляю Украину с заданиями по декарбонизации экономики, включенными в стратегию развития до 2035 г. Это означает осторожный подход к решению проблемных вопросов угольной промышленности, включая закрытие неэффективных и опасных шахт. Это еще одна сфера, где ЕС может помочь», - заявил вице-президент ЕК.
Инна Коваль
Mind.ua, Энергореформа, 14.06.2018
Украина готовится войти в единую энергосистему Европы: уже через год, в июле 2019-го, должен заработать свободный рынок электроэнергии, где производители смогут предлагать свои мощности потребителям, а остальные – выбирать лучшие варианты.
В 2020 году необходимо обеспечить интеграцию наших электросетей в европейскую энергосистему в рамках специализированной программы ENTSO-E, чтобы украинские сети могли работать в едином режиме с европейскими. Это значит – свободные взаимные перетоки электроэнергии в обоих направлениях, если любая из сторон этого потребует.
Сейчас в Европе идет кардинальное изменение баланса производства электроэнергии – старые углеводородные и угольные мощности меняются на альтернативные источники, такие как солнечные, ветровые и электростанции на биомассе. Условия сокращения «грязной генерации» прописаны в Парижском соглашении по сохранению климата, которое поддержали более 100 стран мира.
В Украине, согласно Энергостратегии-2035, за развитие «зеленой» энергетики отвечает государственный регулятор НЭК «Укрэнерго». А это значит, что, кроме выдачи разрешений на строительство новых «зеленых» мощностей, НЭК должна обеспечить и «стабильность энергосистемы», то есть устойчивую работу общей системы независимо от набора источников электроэнергии, которые поставляют энергию в сеть.
Как Европа обеспечивает стабильность своих энергосистем?
В Киеве собрались ведущие европейские энергетики, которые в электроэнергетической ассоциации мирового уровня – CIGRE, объединяющей до 100 стран мира, представляют одну из составляющих – Региональный совет стран Юго-Восточной Европы, SEERC. В совет вошли Австрия, Босния и Герцеговина, Греция, Италия, Косово, Македония, Украина, Румыния, Сербия, Словакия, Словения, Турция, Хорватия, Чехия и Черногория.
Страны Юго-Восточной Европы имеют разный уровень развития «зеленой» энергетики, однако все они уже успели составить технические «союзы» и «конгломераты», чтобы обеспечить стабильность своих энергосистем.
Самое интересное, что эти «союзы» и «конгломераты» складывались не только в рамках одной страны, но и по географическому принципу – то есть объединялись различные регионы разных стран, которые могли оптимально обеспечить сочетание основных и вспомогательных источников электроэнергии, быстро заменять друг друга.
Как выяснилось во время докладов, сегодня в юго-восточном подразделении SEERC нет абсолютно энергетически независимых и сбалансированных стран. Однако поражает многочисленность сочетания «зеленых» и обычных источников вроде газовых, нефтяных и угольных энергоблоков.
Для понимания, насколько Украина отстала от европейского развития энергосистем, необходимо ознакомиться с картой электроэнергетических мощнос-тей по каждой из областей. Эта интерактивная карта есть на сайте «Укрэнерго».
В идеале она должна показывать общее количество генерирующих мощностей в каждой области, техническую сеть распределения этих мощностей и свободные мощности, которые могут быть переданы потенциальным инвесторам, которые хотят подключить новые источники – «зеленые» или обычные, углеводородные.
В большинстве стран мира есть такие карты. Они работают в интерактивном режиме, чтобы инвесторы имели возможность оценить перспективы строительства предприятий, подключение и потребления. А вот в Украине такой карты нет.
Из 25 областей Украины только шесть облэнерго предоставили централи-зованные данные относительно общего количества мощностей и свободных ячеек для подключения. Остальные 19 областей считают эту информацию закрытой и не желают передавать ее в открытый доступ. «Укрэнерго» вынуждено собственными силами проводить аудит энергомощностей и высчитывать места и объемы для свободного подключения потенциальных инвесторов генерации. По крайней мере, Всеволод Ковальчук обещал в ближайшее время заполнить всю карту. В «Укрэнерго» данные есть, но их нужно обработать.
Почему в Украине нет карты свободных мощностей?
Нежелание владельцев облэнерго раскрывать технические мощности своих сетей говорит о том, что они используют эту информацию для вымогательства дополнительных денег у потенциальных инвесторов и потребителей. Так, СМИ неоднократно писали, что за подключение новых систем потребителям приходится платить в качестве взятки по несколько тысяч, а то и десятков тысяч долларов.
Представители облэнерго уверяют, что все мощности уже используются, поэтому нет возможности подключить дополнительные, и нужно строить новые сети. Было бы очень интересно посмотреть статистику строительства новых электросетей, хотя бы за последние 10 лет. Она должна храниться в НКРЕКУ, и станет особенно интересной, когда комиссия будет утверждать RAB-тарифы.
В Европе строят много небольших мобильных станций – солнечных, ветровых или на биомассе, а в Украине преобладают крупные парки на сотни мегаватт, и строят их, как правило, либо владельцы облэнерго и угольной генерации, либо компании, к ним приближенные.
Так что об «озеленении» нашей генерации, по большому счету, речь пока не идет. Тем более что наши бизнесмены не готовы воспринимать современные европейские смарт-решения в управлении энергосетями. По крайней мере, ни один из наших крупных «зеленых» инвесторов на выступил со своими предложениями относительно будущей балансировки объединенной энергосистемы Украины без привлечения атомной и угольной генерации.
Энергореформа, Терминал, 14.06.2018
Генеральный директор ДТЭК Сети Иван Гелюх выбран сопредседателем координационной группы операторов распределительных сетей электроэнергетики Европейского энергетического сообщества (Co-chairperson of ECDSO-E of the Energy Community) в рамках 23-го энергетического форума Европейского энергетического сообщества, который состоялся 6 июня в Афинах.
Мінрегіонбуд України, Укріинформ, 20.06.2018
Сьогодні всі міжнародні партнери допомагають Україні рухатись в напрямку енергоефективності. Але, цей шлях не можливо пройти без імплементації ключових європейських директив з енергоефективності та маршрутної карти, в якій чітко прописаний весь міжнародний досвід з реформування не тільки житлового і муніципального сектору, а й напрямків – бізнесу, транспорту, інфраструктури. Імплементуючи ці директиви, Україна має досягти енергозбереження на рівні 9% вже до 2020 року, порівняно з ситуацією у 2005-2009 роках.
Кабінет Міністрів України, 21.06.2018
Зустрічі з експертами проекту ЄС «Допомога Україні у процесі впровадження реформ у секторі енергетики відповідно до міжнародних зобов’язань країни» провів державний секретар Міненерговугілля України Максим Немчинов.
Під час зустрічі обговорено стан реформування державного управління в Міненерговугілля та напрямки підвищення інституційної спроможності Міністерства. За словами Максима Немчинова, до кінця року в Міненерговугілля будуть проведені конкурси на заміщення вакантних посад фахівців з питань реформ, максимально укомплектовані директорати та затверджено цільову структуру Міністерства.
Укренерго, 22.06.2018
Нині Укренерго і Moldelectrica перебувають на етапі обговорення сервісних контрактів з консорціумом європейських операторів системи передачі, до якого увійдуть румунський ОСП Transelectrica, сербський EMS, угорський MAVIR, польський PSE, словацький SEPS та німецький 50 Hertz.
Фіналізація сервсіних контрактів має відбутись вже незабаром, тому дуже важливо, аби українська та молдовська сторони мали єдину узгоджену позицію щодо тексту консорціумної угоди. Крім того, необхідно укласти технічну угоду між ДП «НЕК «Укренерго», ДП «Молделектрика» та учасниками консорціуму, в якій буде детально прописана процедура наших взаємовідносин у рамках проведення додаткових досліджень. Проект документу, сформований спеціалістами обох системних операторів, наразі перебуває на розгляді Проектної групи.
Укренерго активно рухається за планом впровадження Посібника з експлуатації (Operation Handbook), маємо серйозний прогрес, за деякими напрямками навіть випереджаємо графік заходів. Вдячний молдовським партнерам за конструктивну співпрацю та маю надію, що у майбутньому ми працюватимемо не менш злагоджено та системно», – підкреслив Всеволод Ковальчук
Також учасники зустрічі висловили зацікавленість у якнайшвидшій фіналізації підготовки підписання Експлуатаційної угоди про створення єдиного блоку регулювання у складі енергосистем України і Республіки Молдова.
Сторони домовились на постійній основі проводити засідання робочої групи у рамках підписаного Меморандуму з метою вирішення нагальних питань щодо виконання плану майбутньої інтеграції з європейською енергосистемою.
Також було наголошено на необхідності проведення зустрічі в багатосторонньому форматі Україна-Молдова-Європейська Комісія-ENTSO-E з метою гармонізації позиції усіх учасників та дотримання єдиної стратегії в питанні інтеграції енергосистем України і Молдови до ENTSO-E.
Нагадаємо, у квітні 2018 року Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик та Державний секретар Міністерства економіки та інфраструктури Республіки Молдова Віталіє Юрку підписали Меморандум про співробітництво між профільними міністерствами двох країн та про спільні дії, спрямовані на забезпечення євроінтеграційних процесів по досягненню можливості синхронної роботи енергосистем України та Республіки Молдова з ENTSO-E. Документ чітко фіксує підтримку Сторонами загального принципу про спільну інтеграцію енергосистем держав Сторін в європейське об’єднання енергосистем ENTSO-E та підтверджує спільну зацікавленість в реалізації зусиль, спрямованих на забезпечення можливості синхронної роботи об’єднаної енергосистеми України та Республіки Молдова (як єдиний блок регулювання) з енергосистемою континентальної Європи.
Энергореформа, Інтерфакс-Україна, Бизнес.Цензор.Нет, Терминал, 22.06.2018
Реформа електроенергетики в Україні важливіша за трансформацію газового сектора, вважає віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович.
«На сьогодні основний фокус робиться на газових питаннях. Увага до них дуже велика через багато причин, але реформа ринку електроенергії не менш важлива... Можна сказати, що реформа електроенергетики важливіша за реформу газового сектора», - сказав він під час доповіді на конференції «Реформа сектора електроенергії в Україні - енергетичний перехід та інтеграція з європейським енергоринком» в Брюсселі.
М.Шефчович наголосив на важливості становлення незалежного регулятора ринку електроенергії (НКРЕКУ), завершення реформи корпоративного управління НЕК «Укренерго».
Також віце-президент ЄК звернув увагу на забезпечення конкурентних і прозорих умов і на оптовому, і на роздрібних ринках електроенергії, нагадав про важливість інвестицій у підвищення надійності та якості роботи електромереж (зокрема в контексті інтеграції в ENTSO-E).
М.Шефчович зазначив, що однією зі стратегічних цілей ЄС та України є нарощування частки відновлюваних джерел в енергобалансі. В цьому контексті віце-президент ЄК схвалив підготовлений депутатами з комітету ВР з ПЕК законопроект про впровадження системи аукціонів при стимулюванні ВДЕ.
Додаткова інформація на цю тему – Энергореформа, 23.06.2018 «Марош Шевчович: Реформа сектора электроэнергии в Украине – энергетический переход и интеграция с европейским энергорынком». 22 июня в Брюсселе состоялась представительная конференция «Реформа сектора электроэнергии в Украине – энергетический переход и интеграция с европейским энергорынком». В ее работе приняли участие Вице-президент Еврокомиссии Марош Шефчович (Maroš Šefčovič), Министр энергетики и угольной промышленности Украины Игорь Насалик, представители Энергосообщества, генеральный директор ДТЭК Максим Тимченко и др.
Атомник України, 21.06.2018
Корпоратизація Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», яка передбачає створення незалежної наглядової ради та перехід від держпідприємства до акціонерного товариства, потребує внесення змін до чинного законодавства. Про це журналістам повідомив президент Енергоатома Юрій Недашковський.
«Процес корпоратизації завис між першим і другим етапом. Перший етап - це аналіз законодавчої бази. Радники Європейського банку (ЄБРР) знайшли цілу низку законодавчих складнощів, до яких потрібно вносити зміни. Потрібно вносити зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», в якому йдеться, що всі ядерні матеріали - це державна власність. Поки ми унітарне підприємство, це не створює для нас проблем... там багато колізій, але це не заважає працювати експлуатуючій організації, однак щойно ми стаємо акціонерним товариством і не вносимо відповідних змін, ми не маємо права виробляти електроенергію з цих матеріалів», - сказав Недашковський.
Також він повідомив, що зміни необхідно внести і до порядку формування статутного фонду.
«Ми хочемо корпоратизації Компанії, але в розумному значенні корпоратизації. Ми не хочемо корпоратизацію, в результаті якої ми не зможемо використовувати ядерне паливо, і ми не хочемо корпоратизацію, в результаті якої ми втратимо будь-яку інвестиційну привабливість. Зараз у нас основних фондів понад 160 мільярдів, а в результаті корпоратизації стане мінус 20 мільярдів», - резюмував президент Компанії.
Наприкінці квітня 2017 року компанія Deloitte, яку Європейський банк реконструкції і розвитку вибрав консультантом для Енергоатома, представила початковий звіт про реалізацію проекту з корпоратизації Компанії. Згідно з цим звітом, процес корпоратизації буде проведено у три етапи: перший - це вивчення та оцінка наявної законодавчої бази, другий - розробка дорожньої карти і третій - визначення ролі ради директорів, спостережної ради Компанії, побудова системи фінансового контролю.
Укринформ, Бизнес.Цензор.Нет, UA Energy, Finance.ua, 22.06.2018
В июле правительство Украины планирует внести правовой акт относительно достройки и финансирования 3-го и 4-го энергоблоков на Хмельницкой АЭС.
Об этом сообщил министр энергетики и угольной промышленности Украины Игорь Насалик на международной конференции высокого уровня по развитию сектора электроэнергетики Украины в Брюсселе.
«Я думаю, что этот ядерный объект после ввода в эксплуатацию обеспечит не только надежную работу энергосистемы Украины, но и энерго-системы Европы, в том числе при полной интеграции», - убежден И.Насалик.
Енергоатом, 28.06.2018
Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський провів низку переговорів з представниками провідних європейських компаній, зайнятих у сфері атомної енергетики, у рамках Всесвітньої виставки ядерної енергетики (World Nuclear Exhibition, WNE), яка відбулась 26-28 червня у Парижі. Зокрема, відбулися заплановані зустрічі з керівництвом французьких компаній-лідерів в галузі ядерної промисловості - Orano та Framatome, а також переговори з низкою британських компаній.
На запрошення організаторів виставки Юрій Недашковський увійшов до складу журі, яке визначало цьогорічних переможців конкурсу WNE Awards в номінації «Ядерна безпека» та взяв участь у вручені нагород. Загалом номінанти конкурсу WNE Awards оцінювалися за чотирма основними напрямками: інновації, ядерна безпека, оперативна майстерність, навички та управління знаннями.
Всесвітня виставка ядерної енергії - провідна міжнародна виставка з мирного використання ядерної енергії. Цього року виставка проходила під девізом «Ядерна досконалість, нова ера».
У виставці брало участь 800 учасників з 27 країн світу. Мета виставки – надати її учасникам можливість ознайомитись з останніми новаторськими розробками в атомній промисловості світу, налагодити ділові та партнерські контакти з метою обміну досвідом, технологіями і найкращими практиками у сфері атомної енергетики.
WNE позиціонує себе не лише як ярмарок технологій та обладнання, але й прагне бути місцем зустрічі для світового експертного співтовариства в ядерно-енергетичній галузі.