EIR Center, 16.01.2019
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду назвав чотири основні умови, виконання яких необхідне для забезпечення енергетичної незалежності України, а саме:
1) збільшення видобутку власного газу;
2) забезпечення заходів з енергоефективності;
3) інтегрування національної ГТС в європейський ринок газу;
4) захист населення від ринкових цін на енергоресурси (монетизація субсидій).
Енергоатом, 17.01.2019
Нову Цільову програму наукових досліджень Національної академії наук України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» на 2019-2023 роки започатковано постановою Президії НАНУ. Постанову було прийнято 16 січня за результатами засідання Президії Академії, яке відбулось під головуванням президента НАНУ Бориса Патона і було присвячене підсумкам виконання Цільової комплексної програми наукових досліджень «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (була започаткована у лютому 2016 року).
Комментарии, ГолосUa, телеканал 112UA, 24.01.2019
Энергетическую независимость стране обеспечит только увеличение собственной добычи энергоресурсов.
По оперативным итогам 2018 года, мы потратили на импорт нефтепродуктов 5 млрд долларов в прошлом году. В позапрошлом – 3 миллиарда потратили, то есть 2 миллиарда долларов плюс. Угля мы закупили на 3 миллиарда долларов. На ядерное топливо цена не меняется, там 600 млн долларов стабильно», – отметил соучредитель Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
В то же время, Украина постепенно увеличивает добычу углеводородов. Наиболее оптимистичные результаты демонстрирует энергохолдинг ДТЭК.
«По углю, например, мы уже компенсируем ту часть, которую потеряли на неконтролируемой территории. Наибольшим здесь игроком на рынке является компания ДТЭК, и они добывают фактически 24 миллиона тонн угля. Они нарастили за прошлые годы практически на 3 млн тонн добычу. Кстати, вложили 2 миллиарда долларов, если посмотреть последние 5 лет», – подчеркнул Юрий Корольчук.
Додаткова інформація на цю тему - Українські Новини, 16.01.2019 «У 2018 ТЕС ДТЕК відпустили в ОЕС України 32,1 млрд кВт·год електроенергії»
«Энергореформа», 30.01.2019
ДТЭК, крупнейший частный энергохолдинг Украины, считает сегмент энергорынка в виде дистрибуции сетевых компаний одним из наиболее перспективных на рынке, заявил генеральный директор энергохолдинга Максим Тимченко в Давосе, комментируя объявленные планы по покупке "Киевоблэнерго" и "Одессаоблэнерго".
Вікторія Войціцька, Facebook, 29.01.2019
Пропоную Верховній Раді розпочати нову сесію з першочергового розгляду принципово важливих для енергетичної безпеки України законопроектів.
По-перше, мова йде про пакет законопроектів стосовно атомної енергетики, яка є основою енергосистеми країни. Проекти 5550д та 7471д гармонізують українське ядерне законодавство з нормами Євросоюзу і вимогами МАГАТЕ. Серед іншого, суспільство отримає можливість забезпечувати постійний нагляд за об’єктами атомної енергетики. Проект закону 2021а унормовує порядок використання об'єктів у захисних зонах ядерних установок. Проект Закону 2336 надає можливість ефективно планувати закупівлі ядерного палива.
По-друге, слід розглянути проект закону 9406 щодо стабілізації фінансового стану водоканалів і підприємств теплогенерації. Його ухвалення дозволить комунальним підприємствам позбутися боргової кабали та поступово розпочати відновлення занедбаної за десятиліття інфраструктури. Це дає українцям надію на чисту воду і тепло за справедливими цінами у власних помешканнях.
Проект закону 8527д забезпечить функціонування державного енергетичного нагляду на перехідний період. Кабінет Міністрів за півтора роки не спромігся утворити орган державного енергонагляду, як це передбачав Закон «Про ринок електричної енергії». Сьогодні система енергонагляду в Україні повністю дезорганізована. 8527д тимчасово «гасить пожежу» у галузі, унормовуючи перехідний період, протягом якого функції з енергетичного нагляду продовжать виконувати відповідні підрозділи НЕК «Укренерго».
І принципово важливий для мене проект закону 8449д щодо запровадження «зелених» аукціонів в енергетиці. Нагадаю, надвисокий «зелений» тариф у тому вигляді, як він працює в Україні сьогодні, – це узаконена схема заробітку надприбутків на кожному споживачі електроенергії в Україні. «Зелений» тариф у нас – один з найвищих на планеті. І це ризик, перш за все, для самої ж відновлювальної енергетики України.
У світі давно існує система аукціонів, яка дозволяє прибутково працювати «зеленим» інвесторам і при цьому гарантує галузі стабільний розвиток і збільшення частки відновлювальної енергії в енергобалансі.
В Україні система аукціонів ніяк не запрацює. Кожен квартал затримки старту аукціонів коштує споживачам сотні мільйонів гривень. Тому я вимагаю негайного розгляду 8449д на засіданні Комітету з питань ПЕК з подальшим винесенням для голосування в зал вже на наступному тижні.
Олег Громов, «УРЯДОВИЙ КУР’ЄР», 24.01.2019
2019-й має стати переломним роком у справі приватизації великих підприємств країни
Кабінет Міністрів затвердив план великої приватизації на 2019 рік — продажу чималих державних підприємств та установ. Згідно з цим документом, до переліку об’єктів включили ПАТ «Центренерго», ВАТ «Тернопільобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», АТ «Харківобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго».
Одним із принципів приватизації є руйнування монополій, разом із тим, результатом продажу обленерго може стати формування національної олігополії, певні ознаки чого вже є.
Додаткова інформація на цю тему – Дзеркало тижня, Минпром, Fin.org.ua, 25.01.2019 «Максим Нефьодов: "Велика приватизація — це велика проблема"». Плани надходжень від приватизації провалюються кілька років поспіль.
Деловая столица, Обозреватель, Украинские новости, 112 канал, 25.01.2019
Експерт у сфері енергетики Юрій Корольчук заявив, що Україні необхідно нарощувати обсяги видобутку власних енергоресурсів для досягнення енергонезалежності. А цього можна досягти лише значними інвестиціями в енергетику та ринковим ціноутворенням.
Апостроф, 30.01.2019
Бездумное развитие в Украине возобновляемой энергетики может привести к разбалансировке энергетической системы страны. Таково мнение директора спецпроектов научно-технического центра "Психея" Геннадий Рябцев. «Если будут реализовываться все проекты возобновляемой энергетики так же бездумно, как они реализуются сейчас, то уже после 2020 года система может быть разбалансированной», - сказал Рябцев.
Он отметил, что в ЕС проекты альтернативной энергетики реализуются с учетом развития энергетических систем всей Европы, тогда как в Украине такие объекты "строятся совершенно без всякой зависимости от нужд ОЭС".
Большинство ветровых и солнечных электростанций в Украине строятся в районах расположения атомных электростанций - Южно-Украинской АЭС в Николаевской области и ЗАпорожской АЭС - в Запорожской. "Строят не там, где нужно, а там, где выгодно", - пояснил Рябцев.
"Проблема в том, что резкое увеличение доли возобновляемой энергии, фактически, отбирает мощности, в первую очередь, атомной энергетики, которая выдает ровный график", - считает эксперт программы "Энергетика" аналитического центра "Украинский институт будущего" Андриан Прокип.
Кабінетом Міністрів України оприлюднено План заходів щодо синхронізації об’єднаної енергетичної системи України з об’єднанням енергетичних систем держав — членів Європейського Союзу (Розпорядження від 27.12.2018 № 1097). План розроблено та подано на затвердження КМУ Міненерговугілля за безпосередньої участі НЕК «Укренерго».
Виконання зазначеного комплексу організаційних і технічних заходів дозволить підвищити існуючий рівень енергетичної безпеки країни, покращити якість забезпечення вітчизняних споживачів електричною енергією та створити умови для підключення об’єднаної енергетичної системи України до мережі системних операторів передачі електричної енергії Європейської мережі.
Интерфакс-Украина, 17.01.2019
Европейская сеть системных операторов передачи электроэнергии (ENTSO-E) расследует причины падения частоты в объединенной энергосистеме Континентальной Европы, зафиксированное 10 января около 21:00.
Об этом сообщила ENTSO-E 16 января. Падение частоты было достаточным для того, чтобы вызвать обеспокоенность оператора системы передачи, однако никоим образом не поставило под угрозу безопасность поставок, отмечается в сообщении.
"Синхронная область объединенной энергосистемы Украины значительно меньше, чем ENTSO-E и последствия ошибок и нестыковок программного обеспечения могут быть значительно более серьезными, чем просто остановка торговли", - подчеркнул главный эксперт по технологическим системам, руководитель группы администрирования коммерческого учета НЭК "Укрэнерго" Александр Карпенко.
Бизнес.Цензор.Нет, Fin.org.ua, Энергореформа, 23.01.2019
Укренерго розпочало цикл випробувань енергоблоків ТЕС, ТЕЦ та ГЕС щодо регулювання частоти та збудження для дослідження можливості синхронної роботи енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E.
8 червня 2017 р. Укренерго підписало «Угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи», яка складається з трьох частин — каталогу вимог, переліку необхідних досліджень та дорожньої карти.
Приєднання ОЕС України до мережі ENTSO-E передбачено в межах єдиного блоку регулювання з енергосистемою Молдови.
Випробування проводяться за консалтингової підтримки та фінансуються USAID, а в якості консультанта виступає Енергетична асоціація США (USEA).
НЕК «Укренерго», 23.01.2019
ДП «НЕК «Укренерго» з ПрАТ «Укргідроенерго» провели випробування роботи останньої ГЕС Дніпровського каскаду — Канівської — під керуванням центрального регулятора системи автоматичного вторинного регулювання частоти та потужності ОЕС України (САРЧП). Нагадаємо, раніше Укренерго підключило до САРЧП Київську, Кременчуцьку, Середньодніпровську, Дніпровську ГЕС-1 та Каховську гідроелектростанції.
Участь Канівської ГЕС у вторинному автоматичному регулюванні дозволить залучити додатково 192 МВт резерву активної потужності.
Підключення гідроелектростанцій до САРЧП підвищує надійність роботи енергосистеми, забезпечує її гнучкість, дозволяє в автоматичному режимі швидко компенсувати втрату певних генеруючих потужностей та негативних наслідків — погіршення роботи енергообладнання як генерації, так і споживачів через відхилення частоти струму.
«Наявність в ОЕС України необхідних обсягів резервів регулювання частоти та активної потужності — одна з ключових вимог європейських нормативних документів, зокрема Continental Europe Operation Handbook, яких Україна має дотримуватись відповідно до угоди про інтеграцію з ENTSO-E. Ми активно працюємо у цьому напрямі. Наразі працюємо над можливістю підключення до САРЧП Дністровської ГАЕС, а також ТЕС та ТЕЦ, які виконали відповідну реконструкцію обладнання. Це дозволить забезпечити 1000 МВт діапазону регулювання в автоматичному режимі», — зазначив заступник директора з оперативного керування – головний диспетчер Укренерго Віталій Зайченко.
ExPro, 22.01.2019
Міністерство енергетики та вугільної енергетики 18 січня оголосило конкурс з визначення приватного партнера для реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз», в документації про який зазначено, що очікуваний грошовий потік від операційного прибутку НАЕК «Енергоатом» складатиме €3,6 млрд.
Згідно опублікованому наказу міністерства, строк подання заявки на участь у конкурсі – до 17:30 45 календарного дня, після публікації оголошення (до 7 березня).
Розрахункова вартість проекту відповідно до техніко-економічного обґрунтування становить €243,5 млн (в цінах 2017р). Зокрема передбачено €47,7 млн - інвестиції безпосередньо в облаштування резервного джерела живлення власних потреб, систему передачі електроенергії високовольтну лінію електропередач ПЛ-750 кВ “ХАЕС-Жешув” та €195,8 млн - інвестиції за програмами підвищення ефективності та нарощування потужності (шість енергоблоків (енергоблоки №2 і З Южно-Української АЕС та енергоблоки № 1, 3, 4 і 5 Запорізької АЕС).
«Відповідно до наведених розрахунків проект буде прибутковим для держави, української економіки й українського суспільства. Зокрема, його очікувана фінансова чиста дисконтована вартість для держави складатиме €740,9 млн; очікуваний грошовий потік від операційного прибутку ДП “НАЕК “Енергоатом” внаслідок його реалізації складатиме €3,6 млрд. Проект буде прибутковим, а отже, й потенційно привабливим і для приватного партнера», - йдеться в конкурсній документації.
Крім того зазначено, що внутрішня норма рентабельності інвестицій в проект (розрахована для приватного партнера) складає 26%, а чиста дисконтована вартість приватного партнера прогнозується на рівні близько €41,3 млн.
Іван Капсамун, «ДЕНЬ», 28.01.2019
Фрагменти з інтерв’ю Ганни Гопко, голови Комітету Верховної Ради України в закордонних справах
— Українські та російські представники за участю європейців ведуть газові переговори щодо підписання нового контракту, адже термін чинного добігає кінця цього року. Тим часом будівництво «Північного потоку-2», який просуває Росія і якому сприяє Німеччина, не припиняється. Які важелі в цьому питанні має Україна, щоб захистити свої інтереси?
— Нові газові контракти мають відповідати національним інтересам, зокрема збереженню ролі країни-транзитера, транспортера. Україна за більш ніж 50 років довела свою надійність як транзитера газу. Звісно, стоїть завдання реформувати «Нафтогаз», рухатися до підписання з європейським оператором контракту, що дозволятиме поставляти газ до Європи зі східного кордону України. Найближчим часом ми хочемо заслухати на засіданні комітету представників уряду і «Нафтогазу», щоб зрозуміти, який у нас план А, план Б...
Ключова позиція України — ми не віримо жодним гарантіям, хай би хто їх озвучував — росіяни, німці чи ще хтось. Після Будапештського меморандуму єдиною гарантією для нас є недопущення «Північного потоку-2», тому що це не просто удар по Україні, а експорт корупції в ЄС, монопольне становище «Газпрому» і домінантна позиція РФ в Європі. Кремль робитиме все, щоб руйнувати єдність Євросоюзу.
Наразі данці, від яких залежить дозвіл на будівництво частини трубопроводу «Північний потік-2», тримають тверду позицію. Якщо будувати в обхід Данії, то це дорожче і займе більше часу. Остаточного слова ще не сказали американці, які поки лише посилають сигнали. Ми очікуємо нових американських «джевелінів» — це санкції стосовно компаній, які будують ПП2…
У будь-якому разі, до 2021 року РФ не зможе постачати необхідні обсяги газу до Європи без України, навіть якщо запрацює «Турецький потік». Отже, Україна на сьогодні в переговорах має перевагу і повинна твердо стояти на своїх позиціях…
Наталія Писанська, «ГОЛОС УКРАЇНИ», 15.01.2019
Проект «Північний потік-2» не відповідає інтересам Євросоюзу в галузі безпеки. Таку думку висловив посол США у Німеччині Річард Гренелл у листі на адресу німецьких компаній, котрі беруть участь у його реалізації.
Деякі експерти вважають, що нинішня позиція США стосовно спорудження трубопроводу — своєрідна нова точка відліку у відносинах з ФРН. Задля власного виходу на європейський та німецький, зокрема, ринок газу Вашингтон намагається змусити Берлін поступитися, знищивши конкуренцію політичним тиском — уже не лише на ЄС і окремі країни, а й на окремі компанії.
На цьому тлі захисту власних економічних інтересів дедалі «розмитішими» стають голоси тих, хто закликає враховувати також інтереси України як країни-транзитера, що має власну потужну ГТС, котрої цілком достатньо для доправлення вуглеводнів у Європу. І практично зникає з ужитку висловлена канцлером Ангелою Меркель заява про політичне спрямування «Північного потоку-2»…
Додаткова інформація на цю тему - «Голос України», 17.01.2019 «Північний потік-2»: хто кого?». Наталія Писанська. На ці застереження критично відреагували і представники бізнесу, і МЗС ФРН, яке порадило німецьким компаніям не відповідати на листи та закиди посла США.
ЛІГАБізнесІнформ, 28.01.2019
Украинские газовые компании готовятся протестировать экспорт газа в Центральную Европу после того, как НКРЭКУ вдвое снизила тарифы на вход/выход в газотранспортную систему. Об этом пишет агентство ICIS со ссылкой на источники, близкие к дискуссиям. По данным источников, несколько компаний рассматривают возможность экспорта в Венгрию и Словакию. "Таким образом они собираются проверить готовность Укртрансгаза и таможен к новым видам операций", - говорится в сообщении.
Укртрансгаз также ведет переговоры с польским Gаz-System, чтобы разрешить транзитные потоки через пункт Германовичи. Если сетевой оператор Польши согласится создать новую точку присоединения, украинские компании смогут получить возможность для экспорта газа в Румынию, отмечает агентство.
Еще одним интересом Укртрансгаза является услуга краткосрочной доставки для европейских компаний, которые хотят закачивать газ в украинские хранилища, пользуясь более дешевыми тарифами.
"Этот шаг поможет Украине диверсифицировать региональную роль транзитера газа, будучи не только основным транспортным маршрутом для российского газа в Европу и импортером объемов из европейских стран, но и самостоятельным экспортером", - заключает агентство.
ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ, 30.01.2019
"Укртрансгаз" успішно пройшов наглядовий аудит систем управління якістю, екологічного управління, управління безпекою праці та енергетичного менеджменту відповідно до вимог міжнародних стандартів. До такого висновку прийшли представники міжнародного сертифікаційного органу TÜV SÜD (Німеччина) в Україні після проведення аудиту на об'єктах компанії в січні 2019 року.
Аудитори підтвердили, що "Укртрансгаз" - надійний партнер і здійснює безпечну та енергозберігаючу експлуатацію газотранспортної системи України.
Вікторія Власенко, «УРЯДОВИЙ КУР’ЄР», 23.01.2019
У Брюсселі відбулися тристоронні газові переговори між ЄС, Україною та Росією. Як відомо, дія чинного контракту між НАК «Нафтогаз України» і Газпромом завершується 31 грудня 2019 року, тому на тристоронніх переговорах Брюссель, Київ і Москва шукають компроміс щодо контракту з 1 січня 2020 року.
Європейську сторону на переговорах представляв Єврокомісар з питань енергетичного ринку Марош Шефчович, українську — міністр закордонних справ Павло Клімкін, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, виконавчий директор компанії Юрій Вітренко, російську — міністр енергетики Олександр Новак та голова правління Газпрому Олексій Міллер.
Єврокомісар виклав загальні принципи майбутнього контракту. На його думку, він має бути «повністю сумісним з нормами ЄС», строк його дії має становити не менш як десять років, а обсяги поставок мають бути «комерційно життєздатними».
За словами Мароша Шефчовича, Єврокомісія передусім прагне отримати узгоджений набір енергетичних правил ЄС, які застосовуватимуть до морських трубопроводів так само, як це відбувається у випадку з наземними трубопроводами.
Павло Клімкін, своєю чергою, розповів журналістам, що російський Газпром готовий продовжити газові контракти після 2019 року навіть без проведення експертних консультацій.
Він наголосив, що Україна хоче перейти від «договорняків» до «реальних контрактів, заснованих на європейських правилах». Проте, за словами Павла Клімкіна, російська сторона не бере до уваги те, що «в Україні тепер діють інші правила, які віддзеркалюють європейське законодавство».
«ЄС намагається розтлумачити Росії, яка не хоче слухати, що правила змінилися. Але логіка пана Міллера — це просто продовжити нині чинні контракти», — пояснив глава МЗС.
Андрій Коболєв вважає, що пропозиція пана Шефчовича щодо майбутнього контракту — «це певна точка відліку, яку ми точно розглядатимемо». «Ми вперше про неї почули і, сподіваюсь, у найближчі два місяці в нас буде достатньо часу для її обговорення. Це пропозиція щодо майбутніх обсягів і строків контракту після 2019 року. Деталі пропозиції поки що коментувати не хочу», — зазначив він.
Наступна зустріч щодо нового газового контракту на рівні міністрів відбудеться в травні, до того часу робота триватиме на рівні експертів.
Інформація на цю тему – «ДЕНЬ», 22.01.2019 «Танго» в Брюсселі», Алла Дубровик-Рохова. «Голос України», 23.01.2019 «Газовий контракт – надовго і за європейськими правилами».
ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ, 22.01.2019
На Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі кажуть, що перехід до зеленого майбутнього енергетики йде повним ходом, але продовжують обговорювати те, з яким урахуванням глибоких технологічних, соціальних і політичних зрушень повинен адаптуватися енергетичний сектор. Очікується, що до 2050 року близько половини всієї світової енергії буде генеруватися енергією вітру і Сонця.
Учасники панелі "Стратегічний погляд на енергетику" кажуть, що гряде майбутнє енергетики з низьким вмістом вуглецю, але людство повинно рухатися ще швидше. Член ради директорів Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль назвав 2018 рік "роком електрифікації". Він вважає, що попит на електроенергію зростає швидше, ніж багато хто думає. За його словами, драйвер номер один в попиті на енергію може здивувати багатьох людей — це кондиціонери. Кондиціонери поширені в Індії, Китаї і країнах АСЕАН. Ці країни, у свою чергу, є драйверами споживання енергії в усьому світі.
Біроль вважає, що необхідно дуже ретельно вибирати джерела енергії. Нам знадобляться нафта, чисте вугілля, газ і, звичайно, поновлювані джерела енергії, але електроенергія - це майбутнє енергії, додає він.
За словами міністра енергетики Китаю Чжана Цзяньхуа, до кінця 2018 року у всіх в країні є електрика — це величезне досягнення для другої за величиною економіки світу. Він додав, що у Китаю є нова низьковуглецева зелена стратегія. До 2020 року на низьковуглецеву енергію і природний газ буде припадати 15% і 10% від загальної первинної енергії, відповідно. До 2030 року ці цифри складуть 20% і 15%. Китай хотів би досягти пікових викидів CO2 як можна швидше, і їх викиди CO2 на одиницю ВВП будуть знижені на 60-65% порівняно з 2005 роком.
Міністр зазначив, що чиста енергія стане основним енергетичним сектором Китаю до 2035 року.
Нагадаємо, що близько трьох тисяч учасників з бізнесу, урядів, громадянського суспільства, мистецтва, культури і засобів масової інформації зібралися у швейцарському гірському місті Давос для участі в 47-му Всесвітньому економічному форумі, який присвячений деяким з найбільш гострих глобальних проблем.
Обозреватель, Украинские новости, ГлавКом, 24.01.2019
Энергетическое сообщество рассчитывает, что законопроект №8449-д о внедрении с 2020 года "зеленых" аукционов будет принят уже в феврале-марте 2019 года.
Об этом заявил директор секретариата Энергетического сообщества Януш Копач (Janez Kopač) на дискуссионной панели "Украинского Дома в Давосе" в рамках Всемирного экономического Форума в Давосе (Швейцария).
Ранее сообщалось, что энергохолдинг "ДТЭК" поддерживает инициативу внедрения системы аукционов и готов в них участвовать. Об этом заявил генеральный директор компании Максим Тимченко. "Мы готовы участвовать в новой системе аукционов, к которой Украина придет, я в этом убежден. Мы максимально активно поддерживаем изменения в законодательство, потому что они нужны. Это то, что происходит сегодня во многих странах, это даст выигрышную ситуацию как для компаний, которые строят, так и для потребителя", - сказал он.
По словам заместителя директора ЕБРР в Украине Марины Петров, внедрение новой системы поддержки возобновляемой энергетики на основе "зеленых" аукционов позволит формировать справедливую цену электроэнергии и способствовать становлению нового конкурентного рынка.
Олександр Домбровський, народний депутат України, «ДЕНЬ», 24.01.2019
Країни з передовими технологіями матимуть значні переваги й у геополітиці
«НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВА ЕНЕРГЕТИКА — ЦЕ НАШЕ МАЙБУТНЄ»
Досить вдалим є перехід до зеленої енергетики. Згадувався той факт, що до 2050 року планується 50% перехід на сонячну та вітрову енергію.
Низьковуглецева енергетика — це наше майбутнє, й воно вже дуже стрімко наближується, але має наближатися швидше.
В рамках обговорень було відзначено, що 2018 рік був «роком електрифікації». Виконавчий директор IEA повідомив, що попит на електрику зростає швидше, аніж можна уявити. Це пояснюється зростанням доходів, особливо в країнах, що розвиваються.
Драйвер номер один щодо попиту на енергію може здивувати багатьох, але це кондиціонери! Особливо активно ними користуються в Індії, Китаї та АСЕАН, тому вони й є основними споживачами енергії в світі.
Директор IEA також додав, що ми й надалі потребуватимемо нафту, чисте вугілля, газ та, звісно, ВДЕ, але електрика — майбутнє енергетики.
Профільний китайський міністр повідомив, що наприкінці 2018 року вже всі мешканці Китаю мали доступ до електрики, й це є величезним досягненням для другої економіки в світі. Він також додав, що в них є панівною низьковуглецева «зелена» стратегія. До 2020 року не викопна низьковуглецева енергія та природний газ складатимуть відповідно 15% та 10% первинної енергії. У 2030 році ці цифри становитимуть 20% та 15%. Вони також планують скоротити викиди СО2 на 60 — 65 %, порівняно з 2005 роком. До 2035 року чиста енергетика стане основним сектором енергетики Китаю.
Олександр Данилець, «УРЯДОВИЙ КУР’ЄР», 24.01.2019
На макухівському сміттєзвалищі під Полтавою ввели в експлуатацію електростанцію, яка виробляє енергію з метану, що накопичується у товщі твердих побутових відходів. Біоелектростанція вироблятиме 5 мільйонів кВт/год на рік. Таку потужність забезпечить газогенераторна установка австрійської компанії.
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ціна 1 кВт, виробленого на макухівському сміттєзвалищі, — 4,75 гривні (з ПДВ). Така сама ціна на електроенергію, вироблену з біопалива, й в інших містах України. Вкладені у будівництво електростанції 35 мільйонів гривень розраховують повернути за п’ятирічку. Згідно з розрахунками, метану в макухівському ТПВ вистачить на 10—15 років роботи станції.
Схожий проект реалізували в Кременчуці, потужність тамтешньої електростанції дещо менша — 500 кВт/год.
Урядовий портал, 28.01.2019
Україна та Королівство Норвегія, керуючись Спільною декларацією про партнерство та висловлюючи бажання посилити співпрацю в особливо важливій для обох держав сфері, започатковують одразу кілька важливих енергетичних ініціатив. Відповідну заяву щодо посилення українсько-норвезького співробітництва у сфері енергетики підписали глави урядів України та Норвегії. Документ, зокрема, передбачає, що Норвегія започаткує українсько-норвезьку ініціативу з підвищення енергоефективності будівель громадського призначення, скорочення споживання енергоресурсів, а Україна створює сприятливі умови для зростання торгівлі та інвестицій, у тому числі, шляхом посилення антикорупційних заходів.
Обидві країни посилюють діалог у контексті прагнення України інтегруватися до європейського енергетичного ринку, а також посилюють взаємодію у сфері ядерної безпеки. Для цього у складі Українсько-норвезької міжурядової комісії буде створено окрему робочу групу. За планом вона опрацьовуватиме спільні проекти з підвищення безпеки атомних електростанцій України, посилення прикордонного контролю та безпеки радіоактивних джерел для запобігання потраплянню радіоактивних речовин до сторонніх осіб.
Окремий напрямок взаємодії – обмін інформацією та досвідом щодо управління нафтовими ресурсами, регуляторною політикою та процедурами ліцензування. Між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Дирекцією водних ресурсів та енергетики Королівства Норвегія буде започатковано програму співпраці.
Інформація на цю тему – Любов Дмитренко, «Урядовий кур’єр», 29.01.2019 «Від протидії агресорові до розвитку енергетики», Урядовий портал, Укринформ, 28.01.2019 «Володимир Кістіон: Україну і Норвегію об`єднує великий енергетичний потенціал».
Андрей Гаценко, «КОМСОМОЛЬСКАЯ ПРАВДА В УКРАИНЕ», 25.01.2019
В украинскую энергетику придут крупные инвестиции. На экономическом форуме в Давосе подписали соглашения между норвежской NBT, французской Total и Европейским банком реконструкции и развития о реализации проекта ветровой энергетики "Сиваш". Сумма инвестиций составит около 150 млн евро. И это далеко не первый проект, когда иностранцы вкладывают деньги в украинские возобновляемые источники энергии (ВИЭ).
Существует риск, что через 5-7 лет, когда доля ВИЭ вырастет до 4-5% от общей украинской генерации, их будет нечем резервировать.
Інформація на цю тему – «Голос України», 25.01.2019 «На Сиваші зявиться одна з найбільших вітрових станцій Європи».
Алексей Шевнин, Деловая столица, Минпром, 29.01.2019
Решение иностранных инвесторов о строительстве мощной ветряной электростанции на Сиваше продолжило восходящий тренд возобновляемой энергетики Украины.
Одна из лучших для нас новостей со Всемирного экономического форума в Давосе - это объявление норвежской компании NBT о планах построить в Украине дополнительно 700-800 МВт ветряных мощностей.
Сейчас на Сиваше уже есть небольшой ветропарк мощностью 3 МВт, его в прошлом году и купила NBT. Компания хочет построить тут как минимум 67 ветроустановок общей мощностью до 250 МВт, которые смогут обеспечивать электричеством от 50 тыс. домохозяйств.
О крупных инвестициях в украинскую возобновляемую энергетику объявляют и другие иностранные компании. Однако понять значение планируемого строительства можно только в масштабах всей отрасли.
Хотя сейчас введение в строй новых ВЭС, СЭС и других "зеленых" генераторов существенно не утяжеляет наши платежки, если эти мощности будут прирастать такими же темпами, как в прошлом году (+30-40%), через несколько лет "зеленый" тариф может ощутимо сказаться на цене электричества для конечных потребителей. Нужно учитывать, что с 1 июля нас ждет новый рынок электроэнергии, которая будет продаваться на биржах, но и тогда государство в лице "гарантированного покупателя" будет обязано выкупать "зеленую" электроэнергию по завышенному тарифу, а затем продавать ее по рыночному, то есть терпеть убытки на этих операциях. В "Энергоатоме", который в первый год работы рынка должен будет их компенсировать, уже оценили, что за год сумма составит 15 млрд грн.
Додаткова інформація на цю тему – Апостроф, 29.01.2019 «Огромные барыши и бездумная эксплуатация: что не так с "зеленой" энергетикой в Украине», Виктор Авдеенко.
ГСП Чернобыльская АЭС, 23.01.2019
На початку січня 2019 року Уряд Норвегії схвалив продовження проекту «Центр візуалізації зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС». Проект реалізується Чорнобильською АЕС та Інститутом енергетичних технологій Норвегії.
Д.В. Яценко, сайт НТСЕУ, 31.01.2019
Микита Вишневський, Економічна правда, 15.01.2019
Реформа оптового сегменту — найскладніша. Його поділять на три частини: ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок. Буде створено два майданчики: балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг. На них системний оператор зможе купувати потужності для балансування енергосистеми. Споживачі зможуть змінювати постачальника.
Під час перехідного періоду генеруючі компанії шукатимуть насамперед великих споживачів, щоб укласти з ними двосторонні угоди. Великі промислові і транспортні підприємства мають значне та прогнозоване споживання.
Урядовий портал, 18.01.2019
Ігор Насалик під час години запитань до Уряду зупинився на чутливій темі тарифів на електричну енергію.
Додаткова інформація на цю тему – 112.ua, Аргументы и факты в Украине, 18.01.2019 «В Україні ціна на електричну енергію нижча, ніж за кордоном – Насалик». В Україні ціна на електроенергію складає 1,06 грн для населення і для промисловості, а у Європі населення платить за вдвічі більшими тарифами, ніж підприємці. Про це заявив міністр енергетики Ігор Насалик, виступаючи перед народними депутатами ВРУ 18 січня.
Урядовий портал, 24.01.2019
Державний секретар Міністерства енергетики та вугільної промисловості Максим Немчинов взяв участь у підсумковому заході USAID «Ініціатива з протидії корупції та підвищення фіскальної прозорості в енергетичному секторі в Україні» (Прозора енергетика).
Він відзначив ефективну роботу в напрямку впровадження ІПВГ в Україні. Зокрема, цього року розпочато спільну з DiXi Group роботу над реалізацією онлайн-платформи для оприлюднення всіх даних згідно з вимогами стандарту ІПВГ, яка б могла оптимізувати роботу компаній, міністерства та інших органів влади для централізованого звітування/збору, агрегації та оприлюднення даних про видобувний сектор.
Глава Нацкомиссии регулирования сферы энергетики и коммунальных услуг Оксана Кривенко заявила, что дифференцированные тарифы на электроэнергию для населения продолжают действовать.
Она добавила, что применение таких дифференцированных тарифов для бытовых потребителей – является вопросом договоренностей между потребителем и поставщиком.
НКРЕКП, 30.01.2019
У разі наміру суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва електричної енергії на підставі чинних ліцензій, виданих до дня набрання чинності Законом (11.06.2017), провадити діяльність з виробництва електричної енергії на новому ринку електричної енергії, який починає діяти з 01.07.2019, зазначені суб’єкти господарювання мають отримати нові ліцензії з виробництва електричної енергії відповідно до вимог глави 1 Ліцензійних умов, яка вводиться в дію з 1 квітня 2019 року.
З орієнтовним переліком ліцензіатів з виробництва електричної енергії, які отримали ліцензії з виробництва електричної енергії до 11.06.2017, можливо ознайомитись тут.
Додаткова інформація на цю тему – РБК-Україна, 30.01.2019 «В Україні почали ліцензування виробників електроенергії для нового ринку». Під ліцензування потрапляють близько 340 суб'єктів.
НКРЕКП, 30 січня 2019
З метою захисту прав споживачів НКРЕКП затверджено гарантовані стандарти якості надання послуг з електропостачання, компенсації споживачам за їх недотримання.
Порядком забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого постановою НКРЕКП від 12.06.2018 № 375, визначено 16 гарантованих стандартів для оператора системи розподілу (далі – ОСР) та 4 гарантовані стандарти для електропостачальника та компенсації за їх недотримання.
Газета.ua, Український Бізнес Ресурс, Обозреватель, Украинские новости, 23.01.2019
Цена угля, рассчитанная по формуле Роттердам+, является граничной ценой продажи для производителей электроэнергии. Эта цена сегодня по некоторым параметрам ниже, чем реальные затраты на добычу угля в ряде государственных шахт. Об этом в комментарии заявила Светлана Голикова, директор компании "ТрансЭнергоКонсалтинг".
Министр энергетики и угольной промышленности Игорь Насалик в ноябре 2018 предложил поднять предельную цену угля для государственных угледобывающих предприятий до 2800 грн/т. По словам министра, средняя расчетная цена импортируемого угля составляет более 3 тыс. грн/т. Игорь Насалик отметил, что повышение базовой цены улучшит состояние государственных шахт и топливно-энергетического комплекса.
Центренерго виставлятимуть на конкурс за колишньою стартовою ціною
Економічна правда, EIR Center, 16.01.2019
Повторний конкурс з приватизації енергогенерувальної компаніїї ПАТ "Центренерго" буде проведено на колишніх умовах і за колишньою ціною. Таке рішення Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні, затвердивши перелік об'єктів великої приватизації.
Оперативність прийняття рішення уряду обумовлена необхідністю оголошення конкурсу до закінчення терміну оцінки "Центренерго" (до 31 березня 2019 року). Як повідомлялося, торги з продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго", призначені на 13 грудня 2018 року, не відбулися.
Щорічні загальні збори Членів Оптового ринку електричної енергії України
НТСЕУ, 31.01.2019
Представники Громадської організації «Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України» (НТСЕУ) Олександр Дупак, Віце-президент-Голова Виконкому та Юрій Борзилов, Виконавчий директор НТСЕУ, взяли участь у Щорічних загальних зборах Членів Оптового ринку електричної енергії України. Захід відбувся 31 січня 2019 року у приміщенні великої зали комплексу «Ультрамарин».
На зборах виступили Ольга Буславець, генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міненерговугілля, Олександр Домбровський, в.о.голови Комітету з питань з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України, Юрій Гнатюк, директор ДП «Енергоринок».
Із звітом виступив Голова Ради ОРЕ України Борис Лісовий.
На Загальних зборах обираються Члени Ради ОРЕ України. До складу Ради ОРЕ України відповідно до ДЧОРЕ (п.6 ч.ІІ) входять 10 Голосуючих директорів - по 5 від Класу Виробників і Класу Постачальників, а також 5 Неголосуючих директорів - по одному представнику від органу державного управління (Міненерговугілля), органу державного регулювання (НКРЕКП), Антимонопольного комітету України, оптового постачальника (ДП «Енергоринок») та оператора магістральних та міждержавних електромереж (ДП НЕК «Укренерго»). Голова Ради ОРЕ обирається строком на 1 рік простою більшістю голосів Голосуючих директорів.
Від Класу ВИРОБНИКІВ обрано:
Запайщиков Костянтин Володимирович,
радник президента ДП НАЕК «Енергоатом»;
Лісовий Борис Григорович,
радник гендиректора ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»;
Маляр Дмитро Миколайович,
комерційний директор АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»;
Помилуйко Ярослава Валеріївна,
директор з економіки ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО»;
Сирота Ігор Григорович,
гендиректор ПрАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО».
Від Класу ПОСТАЧАЛЬНИКІВ обрано:
Березовська Катерина Вікторовна,
радник гендиректора АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»;
Козачук Олег Іванович,
в.о. гендиректора АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО»;
Протопопова Ірина Миколаївна,
радник гендиректора АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»;
Сагура Олександр Вікторович,
голова наглядової ради АТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО»;
Судак Ігор Олександрович,
член наглядової ради ПрАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО».
На своєму першому засіданні члени Ради обрали Головою Ради ОРЕ України Сагуру Олександра Вікторовича, голову наглядової ради АТ «Прикарпаттяобленерго».
Енергетична утилізація сміття – перспективний бізнес для розвитку екологічно чистих міст
Урядовий портал, 30.01.2019
Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук представив учасникам конгресу «Бізнес для розумних міст» Концепцію енергетичної утилізації сміття в Україні, розроблену Держенергоефективності спільно з експертами КМДА, НКРЕКП.
«Сміття – це той ресурс, який можна перетворити з екологічної проблеми на джерело необхідної суспільству енергії та точку росту економіки», – наголосив Сергій Савчук.
Неожиданно. Экологию Земли спасет атомная энергетика
«Новое время», ДеПо.ua, hronika.info, Realist, 15.01.2019
Чтобы избежать серьезных климатических изменений, передовые страны в мире переходят на возобновляемые источники энергии. Однако, некоторые эксперты уверены, что этот трюк не пройдет, ведь человечеству все равно необходима дешевая и массовая электроэнергия.
Нидерлансдкая компания DTEK B.V. стала владельцем 72,93% акций "ДТЭК Киевские электросети"
ЛЕВЫЙ БЕРЕГ, 21.01.2019
Нидерландская компания DTEK B.V. сконцентрировала 72,93% акций компании "ДТЭК Киевские электросети", сообщает пресс-служба компании.
Напомним, ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" начало обслуживать потребителей электроэнергии Киева вместо энергокомпании "Киевэнерго" в марте прошлого года. Компания входит в состав "ДТЭК Сети" - операционного холдинга в структуре ДТЭК, который развивает бизнес по распределению электроэнергии и эксплуатации электросетей в Киеве, Днепропетровской и Донецкой областях.
ДТЕК поліпшить енергопостачання в Київській і Одеській областях
ДеПо.ua, Деловая столица, Украинские новости, 16.01.2019
На думку експерта Інституту енергостратегій Юрія Корольчука, придбання енергетичним холдингом ДТЕК компаній "Київобленерго" і "Одесаобленерго" дозволить істотно поліпшити роботу електромереж у відповідних областях.
Держава впевнено дивиться в наступний рік
Оксана Малолєткова, «УРЯДОВИЙ КУР’ЄР», 22.01.2019
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що споживачі мають платити за газ виключно за лічильником по 8,55 гривні за кубометр і що борги, які нараховують газзбути, не вплинуть на отримання субсидій.
Міністр соціальної політики Андрій Рева додав, що уряд знизить норми споживання газу для субсидіантів, щоб спонукати їх заощаджувати на комунальних послугах. «У 2016 році було зайво нараховано субсидій на 16 мільярдів гривень, торік — 8 мільярдів, цьогоріч — 5. Це свідчить, що норми споживання завищені. Тому для створення стимулів щодо енергозбереження нормативи буде узгоджено з реальним споживанням», — переконує міністр.
Шість нових дахових сонячних станцій запрацювали у Хмельницькому нацуніверситеті
«ГОЛОС УКРАЇНИ», 25.01.2019
Шість нових дахових сонячних станцій запрацювали у Хмельницькому нацуніверситеті. Їх встановлено на чотирьох навчальних корпусах, корпусі фізвиховання та спортивно-екологічному. Сонячну енергію відтепер використовуватимуть практично у всіх будівлях університету.