Огляд пресиІнформаційно-аналітичні випуски НТСЕУ про стан та перспективи паливно-енергетичного комплексу України

forumXVII Міжнародний форум «Паливно енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє», 5-7 листопада 2019, Міжнародний виставковий центр

plan2019Перелік науково-технічних заходів (конференції, семінари, громадські обговорення, виставки, ювілейні заходи) в галузі енергетики на 2019 рік

Нові тенденції в енергетичній політиці США

Категорія: Публікації Опубліковано: Вівторок, 30 травня 2017 Автор: Олександр Васильєв

Курс економічної політики США в галузі енергетики починає змінюватись в сприятливому для реальної економіки США напрямку, і свідченням цього є постійне зростання американського промислового індексу Dow Jones Industrial Average відразу після обрання Дональда Трампа президентом США. Інвестори усвідомили, що для вуглеводневої галузі США відкриваються нові перспективи.

Ключові посади в адміністрації президента США Д. Трампа займають люди, яких об’єднує прагнення розвивати традиційні вуглеводневі джерела енергії та неприйняття теорії глобального потепління. Це стосується в першу чергу держсекретаря Рекса Тіллерсона – в минулому голови ради директорів і СЕО нафтової компанії Еxxon Mobil. Тіллерсон займав 25-е місце у рейтингу найбільш впливових персон світу, яке було складене видавництвом Forbes наприкінці 2015 р. В галузі енергетики він є прибічником розвитку нафтової промисловості. Пост міністра енергетики займає Рік Перрі – в минулому губернатор штату Техас, який підтримує розвиток нафтовидобування і висловлює сумніви щодо достовірності наукових даних, які пов’язують зміну клімату з викидами CO2. Він вважає, що тема глобального потепління занадто політизована. Радником президента з енергетики є Харольд Хамм, засновник одного з найбільших у США виробників сланцевої нафти Continental Resources. Головою Агентства з охорони навколишнього середовища є Скотт Прюітт, який називає глобальне потепління «містифікацією» і закликає вийти з Паризької угоди з клімату.

Підбір гравців з такими поглядами на нафтову галузь і «зелену» енергетику свідчить, що Дональд Трамп збирається виконати свої передвиборні обіцянки, пов’язані з енергетикою, зокрема щодо невиконання Паризької угоди, згідно з якою країни зобов’язані скоротити або стабілізувати викиди парникових газів. Трамп націлений на зміну політики попередників, які спрямовували величезні кошти на програми боротьби з потеплінням. Трамп обіцяє створити нові робочі місця для населення США та просувати життєво важливі енергетичні інфраструктурні проекти.

Заходи щодо боротьби зі зміною клімату Трамп вважає вельми витратною формою оподаткування. Він також підкреслює, що зміна клімату не є найбільш суттєвим питанням національної безпеки. Трамп наполягає, що це - тріумф екстремізму над розумом, і Конгрес має зупинити це марнотратство, відмовитись від програм Кіотського протоколу і Паризької угоди.

Пріоритети нової американської адміністрації викладені в записці (грудень 2016 р.) Інституту енергетичних досліджень (IER) й Американського енергетичного альянсу (AEA). По-перше, це вихід з Паризької угоди з клімату. Це дозволить перестати витрачати кошти платників податків на марнотратні кліматичні програми ООН. По-друге, планується розширення геологорозвідки на нафту і газ. На сьогоднішній день у США здається в лізинг з метою розвитку енергетики менше 3% федеральних офшорних територій. Цю практику буде розширено у тому числі на ділянках у Чукотському морі і морі Бофорта, на Атлантичному узбережжі і на суходолі, зокрема в Національному нафтовому заказнику на Алясці (National Petroleum Reserve - Alaska) та федеральних землях на заході країни.

Згідно документу, планується зняти мораторій на здачу в оренду ділянок для видобування вугілля, надати штатам більше можливостей у сфері енергетичного лізингу, прискорити спорудження терміналів для експорту зрідженого природного газу.Паризька угода з клімату, за думкою експертів, має деякі спірні заходи для зменшення викидів парникових газів і перш за все так званий вуглецевий збір. Американський конгрес назвав цей інструмент руйнівним для національної економіки і населення країни. Відмова від Паризької угоди не має для США суттєвих наслідків. Паризька угода не відрізняється принципово від рамкової конвенції. Вона не передбачає будь-яких штрафів, не містить конкретних заходів та вимог щодо вуглецевого податку тощо. Фактично це – заклик до країн не допустити потепління більше, ніж на два градуси. Відмова від виконання угоди не несе економічних ризиків для країни.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в США обсяг виробництва електроенергії з використанням природного газу в 2016 р. вперше випередив її виробництво на базі вугілля. МЕА відмічає, що попит на вугілля в минулому році зменшився в усьому світі. Особливо помітне падіння обсягів використання твердого палива було зафіксовано в США (приблизно на 11 %). Агентство відмічає, що в 2016 р. відновлювальні джерела енергії (включаючи гідроенергетику) забезпечили більше половини світового попиту на електроенергію (гідроенергетика забезпечила половину цієї частки). Сумарне світове збільшення потужності АЕС минулого року було найбільшим з 1993 р.

Минулий рік показав, що нафта залишається найважливішим енергоносієм у світі. Частка нафти у загальній структурі енергоспоживання в світі вперше зросла в цьому столітті до 32,9%. Головна рушійна сила світового ринку - Китай, де попит збільшився на 6,3% (на 770 тисяч барелів на день). Навіть більш швидко споживання зросло в Індії (на 8,1%). За споживанням нафти Індія вийшла на третю позицію у світі, випередивши Японію. США видобули минулого року 567 млн. тонн нафти (з урахуванням газоконденсату) – перше місце в світі. Саудівська Аравія і Росія займають відповідно друге та третє місця.

Роль нафти суттєво підвищилась за рахунок вугілля, споживання якого минулого року впало на 1,8%. В той же час попередні десять років спостерігалось зростання в середньому приблизно на 2% на рік. Вірогідно, що заходи боротьби з глобальним потеплінням (на яке, загально вважається, сильно впливає спалювання вугілля) починають давати ефект. Вугілля втратило популярність в США. Найкрупніший споживач вугілля у світі, Китай, також починає скорочувати використання цього енергоносія. Оскільки споживання вугілля в Китаї складає близько половини загальносвітового, вплив цієї тенденції буде мати колосальний вплив на глобальний ринок.

Вперше за останні роки доведені запаси газу скоротились, а споживання зростає. В перспективі світовий ринок може зіткнутись з дефіцитом блакитного палива. Лідерство США у видобуванні газу зміцнилось. У 2015 р. США видобули газу близько 747 млн. тонн (у нафтовому еквіваленті), що на 5,4% більше, ніж у 2014 р. На другому місці знаходиться Росія, яка скоротила видобування на 1,5%. Різко скоротилось видобування (більше ніж на 22%) у Нідерландах, які ще нещодавно забезпечували газом пів-Європи.

В умовах відносно дешевої нафти (на сучасному рівні 50-60 доларів за барель) ринок відновлювальних джерел енергії втрачає свою привабливість. Справді, «зелена» енергетика недешева. Втім вироблення електроенергії на її базі останні роки продовжує зростати (в середньому на 15 % на рік, зокрема у Німеччині та Китаї відповідно на 23,5% та 20,9%). Але в значній мірі це зростання забезпечено завдяки щедрим субсидіям. У більшості випадків відновлювальній енергетиці важко конкурувати навіть з дорогими викопними джерелами. Таким чином, при зростанні частки сонячних і вітрових електростанцій в енергетичному балансі країни обсяг таких субсидій потрібно буде збільшувати, що не по кишені навіть багатим державам. Проте технологічна революція в галузі зберігання виробленої енергії може посприяти просуванню «зеленої» енергетики. В Євросоюзі відновлювальні джерела забезпечили 16,7% споживання енергії у 2015 р. Ключове завдання енергетичних компаній ЄС полягає у створенні ефективного балансування системи, в якій на відновлювані джерела енергії у найближчі роки буде припадати понад 20% виробництва електроенергії. Саме тому в новому енергетичному пакеті ЄС управлінню попитом із застосуванням новітніх "розумних" технологій відведена важлива місія, яка полягає як раз і в згладжуванні коливань виробництва та споживання електроенергії. Це - непрості технології, і вони потребують фундаментальної перебудови всієї ІТ-інфраструктури та вкладення мільярдів євро.

Україна має потужний електроенергетичний комплекс. Вся електроенергія, яка виробляється енергогенеруючими компаніями, продається на Оптовому ринку електроенергії, звідки вона реалізується енергопостачальним компаніям. Аналіз показує, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), встановлені відносно занижені діючі тарифи для генеруючих компаній державної форми власності (ГЕС та АЕС) і завищені - для підприємств переважно приватних (ТЕЦ та ВЕС). Так, для НАЕК «Енергоатом» - 46,64 коп/кВт·год, ПАТ «Укргідроенерго» - 66,57 коп/кВт·год, ТЕЦ (вугілля) -155,86 коп/кВт·год, ТЕЦ (газ) 206,76 коп/кВт·год, ГКТЕС – 122,0 коп/кВт·год. Тобто зараз ця різниця вже сягає трьох-чотирьох разів, у той час як у США та ЄС вона знаходиться на рівні 30-50%.

В контексті енергетичної політики Євросоюзу, Україна прийняла національний план заходів, відповідно до якого передбачається зростання частки альтернативної енергетики в загальному енергобалансі з теперішніх 6,6% до 11% (з урахуванням великих ГЕС). Відповідно до оцінок НКРЕКП, для реалізації цього плану потрібно додатково інвестувати 3 млрд. євро, що дозволить виробити тільки 5,5 млрд. кВт·год. Щорічний розмір інвестицій за нинішніми тарифами буде дорівнювати 0,7 млрд. євро. При зростанні запланованої частки альтернативної енергетики в загальному балансі ціна електроенергії збільшиться на 12 %. Якщо частка відновлювальних джерел зросте до 20%, електроенергія подорожчає на 27%. Діючий розмір «зеленого» тарифу, встановлений НКРЕКП, для сонячних електростанцій – 17,0-20,0 €сt/кВт·год, для вітрових електростанцій 10,2 Єct/кВт·год значно перевищує середньозважений тариф у 93,58 коп/кВт·год (приблизно 3,47 €сt/кВт·год).

Сьогодні тарифи на електроенергію для виробників «зеленої» енергетики в Україні значно вищі за європейські. Фактично, в країні відбувається субсидування альтернативної енергетики за рахунок традиційної. Таке положення призводить до зниження конкурентоспроможності вітчизняної промисловості на світовому ринку, особливо підприємств, в яких значну частку собівартості продукції становить електроенергія. Для України в сучасних кризових умовах нераціонально збільшувати частку альтернативної енергетики в загальному балансі і фінансувати власників вітрових- і сонячних електростанцій фактично за рахунок державних традиційних виробників електроенергії.

Висновки і рекомендації

1. Президент США Д. Трамп сформував команду кліматичних скептиків, яка виступає проти виконання Паризької угоди з боротьби з глобальним потеплінням і вважає це питання надмірно політизованим. Нова адміністрація сприяє розвитку реальних галузей економіки, зокрема вітчизняному нафто-газовидобуванню. Останнім часом в США газ посів перше місце у виробленні електроенергії, потіснивши вугілля.

2. Нові тенденції у розвитку енергетичного сектору США вказують, що першочергові завдання у модернізації української економіки в умовах ресурсних і екологічних обмежень мають лежати у напрямку збільшення власного видобутку нафти і газу, підвищення енергоефективності та енергозбереження у всіх сферах народного господарства України, реконструкції традиційної енергетики, а не у розширенні обсягів альтернативної.

3. Прискорений розвиток альтернативної енергетики в ЄС та необхідні зміни в континентальній європейській енергосистемі відкривають для України можливості на найближчі роки у створенні стратегічних резервів балансуючої потужності для європейського енергоринку. Це потребує повноцінної синхронізації з європейською енергетичною системою.

4. Український експорт електроенергії має забезпечуватись не дорогою альтернативною енергетикою, а реконструйованою існуючою системою теплових електростанцій з переважним використанням газомазутного палива замість донбаського вугілля та з цілеспрямованим додатковим спорудженням газотурбінних блоків для створення резервних регулюючих потужностей і можливостей використання ефективного парогазового циклу, тобто з газотурбінною та паротурбінною складовими, що дозволить значно підняти ККД теплоелектростанцій.

Для реконструкції вітчизняної електроенергетики доцільно використати потужності миколаївського НВК газотурбобудування ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» та харківського ПАТ «Турбоатом».

О.А. Васильєв, доктор технічних наук,
головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України