Огляд пресиІнформаційно-аналітичні випуски НТСЕУ про стан та перспективи паливно-енергетичного комплексу України

forumЯк уникнути типових помилок за проєктування та монтажу фундаментних уземлювачів. 15.09.2023 11:00

5EXX Міжнародний енергетичний бізнес форум «5Е»

17-19 жовтня 2023 року

Геополітичні наслідки гібридної війни за енергетичні ресурси, факти і міфи

Категорія: Публікації Опубліковано: П'ятниця, 06 липня 2018 Автор: НТСЕУ

Зміст статті

«ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2»: формула війни чи миру?

Олександр Домбровський, в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки

День, 21.06.2018

У нашого світу — дуже глибока і складна історія. Історія, яка завжди була пов’язана з війною як головним інструментом експансії, захоплення чужих територій чи майна. Саме війна історично звеличувала одні країни і змивала з географічних мап інші.

Ті, хто бажав стати або залишитися «великими», завжди створювали союзи, аби відібрати і розділити чужі ресурси. Так і сьогодні Німеччина, Австрія і Росія відтворили свій історичний альянс, аби переділити енергетичний ринок ЄС, зокрема, й за рахунок України. І цей переділ завуальовано назвали «Норд Стрим-2».

Гібридні формули гібридної війни

В минулому столітті міцно увійшло в ужиток поняття «війна за енергетичні ресурси». Спочатку — за вугілля, потім — за нафту, а сьогодні — за газ. Це слугувало потужним поштовхом створення нової зброї — енергетичної.

Сьогодні формула війни стала гібридною, об’єднуючи у своїй складній системі «глобальних нелінійних» рівнянь найсучасніші досягнення людства і використовуючи їх у найцинічніший спосіб. Енергетична матриця цієї гібридної формули війни є однією з головних у сьогоднішньому світі, що постійно воює.

І саме енергетичні ресурси і шляхи їхнього доправлення стали сьогодні визначальними у формуванні геополітичних альянсів, стратегій та програм.

Акціонерні товариства війни: старі союзники, старі вороги

Будь-яка війна потребує великих витрат, але в разі перемоги вона покриває їх із лишком і дає переможцеві величезні доходи.

Це майже як інвестувати в дуже ризикований проект, у разі успіху якого переможець отримує все або переможці ділять усе. Зокрема — і політичний вплив на тих, кого вони перемогли. І, відповідно, — ресурси переможених.

«Норд стрим-1 і 2» — це стратегічний енергетичний союз між Німеччиною, Росією та Австрією щодо переділу європейських енергетичних ринків і шляхів доправляння енергії. Союз, який має глибоке історичне коріння в Європі. Союз, який неодноразово змінював політичну мапу Європи. Але, зрештою, завжди призводив до трагічного військового протистояння між самими учасниками союзу.

Перша світова війна розвела вчорашніх союзників по різні сторони лінії фронту: Австрію і Німеччину — по один бік, Росію — по інший.

Внаслідок війни припинили своє існування чотири імперії: Російська, Австро-Угорська, Османська та Німецька.

За великим рахунком, хоч би як це подобалося нашим європейським партнерам, «Норд стрим-1 і 2» — це енергетичний пакт Молотова — Ріббентропа на початку XXI століття. Лишень об’єктом тепер є Україна, а предметом поділу не територія, а український енергетичний потенціал.

Енергетичні ресурси і геополітичний вплив

Підсилити геополітичний вплив Берліна на членів Європейського Союзу можна лише за рахунок додаткових ресурсів. І Німеччина розглядає «Норд стрим-1 і 2» як один з головних і дуже важливих «підсилювачів».

Зрозуміло, що роль потужного енергетичного хаба дає серйозний шанс на посилення ролі регіонального економічного лідерства. А, відповідно, — економічного і політичного впливу та інтеграції.

Це, до речі, важливо і для Туреччини, яка претендує на роль потужного енергетичного євразійського хаба і на свій особливий вплив на Близькому Сході в контексті політики президента Ердогана щодо відтворення «великої Османської імперії». З одного боку – анексія Росією Криму і політичні переслідування кримських татар, з другого – енергетична дружба з Росією і будівництво «Турецького потоку-1» і «Турецького потоку-2». В обох випадках Москва дуже професіонально підігрує амбіціям Німеччини і Туреччини, розв’язуючи при цьому свої дуже важливі геополітичні завдання як у Європі, так і в Азії.

Європейські цінності чи прибуток для обраних?

Яку Україну хочуть позбавити енергетичної безпеки і незалежності? 

Україну, яка в односторонньому порядку відмовилася від ядерної зброї і довірила свою долю підписантам Будапештського меморандуму, один з яких анексував частину української території, грубо й цинічно порушивши всі міжнародні норми і правила.

Україну, молодь якої вийшла на Майдан, аби захистити не просто свою європейську перспективу, а й загальні європейські цінності в Україні.

Тому ми все бачимо, все розуміємо і готуватимемося захищати свою країну від чужої енергетичної зброї, навіть якщо на ній стоятиме штамп «зроблено Росією для Європи»!