Огляд пресиІнформаційно-аналітичні випуски НТСЕУ про стан та перспективи паливно-енергетичного комплексу України

forumX Український енергетичний форум,
26-28 лютого 2019,
київський готель «Інтерконтиненталь»

plan2019Перелік науково-технічних заходів (конференції, семінари, громадські обговорення, виставки, ювілейні заходи) в галузі енергетики на 2019 рік

ТОР–7 ПУБЛІКАЦІЙ ВИДАННЯ НТСЕУ «ЕНЕРГОІНФОРМ-ИНФОРМЭНЕРГО» № 562

Категорія: Публікації Опубліковано: Середа, 16 січня 2019 Автор: НТСЕУ

Зміст статті

ДЕРЖВНА ПІДТРИМКА НАУКОВІЙ ТВОРЧОСТІ НАЦІЇ – НАСТАНОВИ АКАДЕМІКА ВОЛОДИМИРА ВЕРНАДСЬКОГО

Національна академія наук України: основні засади розвитку та державної підтримки

Іван Кириленко, заступник голови Комітету ВР України з питань науки і освіти, голова підкомітету з питань наукової та науково-технічної діяльності, «ГОЛОС УКРАЇНИ», 22.12.2018

Наше засідання проходить у відповідальний і визначний для Національної академії наук термін – час відзначення її 100-річного ювілею. Нагадаю: у 1918 році, саме в розпал спустошливої громадянської війни, Володимир Вернадський, видатний вчений світового рівня, їде в епіцентр подій – в Україну, де вирує боротьба за незалежність, і в цих неймовірних умовах організовує і очолює Українську академію наук, домагається фінансування наукових розробок тощо. Та й у цілому тоді чітко визначилися ефективні взаємовідносини науки і держави. І саме завдяки В. Вернадському, нашому славетному земляку, було закладено потужний фундамент інтелектуальної модернізації країни, визначено шляхи і траєкторію її розвитку на десятиліття.

Національна академія наук сьогодні – це його дітище, найбільш впливова і авторитетна наукова організація країни, яка заклала і продовжує закладати міцні підвалини розвитку вітчизняної науки, сформувала широко відомі наукові школи, перспективні напрями наукових досліджень та підготовки висококваліфікованих кадрів, сприяла розвитку вітчизняної освіти та культури.

Саме тому за рішенням ЮНЕСКО 100-річчя від часу заснування НАН України відзначається і на міжнародному рівні. Це вагомий міжнародний комплімент Україні та її інтелектуальному потенціалу.

Наше спільне засідання під головуванням шановного Бориса Євгеновича Патона є ще одним свідченням великої ролі та значення Національної академії наук України у розвитку держави та відповідного її законодавчого супроводу.

Для України в глобальному світі напрями розвитку науки визначені Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством, законами України та міжнародними договорами. Основна мета України – поступове наближення до політики та права ЄС у сфері науки і технологій. Першочергове завдання – розвиток фундаментальної науки, постійний рух до інновацій, створення конкурентної економіки, що визначається особливостями національної інноваційної системи.

Питання Національної інноваційної системи вже обговорювалися на парламентських слуханнях у березні 2018 року. У запропонованих рішеннях серед іншого виділене головне, без чого в Україні неможливо збудувати ефективну економіку: сформувати стратегію розвитку, визначити головні цілі та завдання держави. Це не проста робота. І, зрозуміло, Академія має відігравати у цьому процесі найважливішу і найактивнішу роль.

Світ входить у четверту промислову революцію, прогнозується розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес.

Отже, управління за схемою: прогноз - стратегія - пріоритети - програма їх реалізації мають бути покладені в основу розвитку нашої держави, а до цього слід додати ще й жорстку систему контролю.

Уже котрий раз порушується питання про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо звільнення державних наукових установ від сплати ввізного мита та податку на додану вартість з наукових приладів, обладнання тощо.

Минуло майже три роки з часу ухвалення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Комітет тричі розглядав хід його імплементації, але нам усім поки що так і не вдалося вийти на реальні позитивні зміни щодо його реалізації. Дуже багато питань залежить від урядових структур.

Отже, Національна рада України з питань розвитку науки і технологій, на яку покладала великі надії наукова спільнота, особливо молоді вчені, практично не працює. Не розпочато роботу з формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, визначення пріоритетів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації.

... проектом закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» загальні видатки на науку плануються в обсязі 9,2 млрд грн, або 0,23% ВВП, з них по загальному фонду – 6,17 млрд грн, або 0,17% ВВП. Видатки Національній академії наук у проекті Державного бюджету на 2019 рік становлять лише 65% від потреби, тоді як у 2018 році ці показники досягають 90%, але їх ще треба профінансувати, і тут теж є питання.

Але ж Україна взяла на себе зобов’язання щодо поступового наближення наукової та інноваційної політики до стандартів ЄС, яких треба дотримуватися. Отже, питання відносин держави і науки, у тому числі й фінансування, є сьогодні найбільш гострими і саме над цим нам треба ще активніше працювати.

На завершення знову звернусь до Володимира Вернадського: «Держава повинна дати засоби, викликати до життя наукові організації, поставити перед ними завдання. Але ми повинні завжди пам’ятати і знати, що далі цього її втручання в наукову творчу роботу йти не може... Бюрократичним рамкам вона не піддається. Завданням є не державна організація науки, а державна допомога науковій творчості нації». Глибокі слова, додати важко щось. Треба тільки слідувати їм.

Додаткова інформація на цю тему – «Зеркало недели. Украина», 12.01.2019 «Украинская наука на пути к Европе: достижения, проблемы и перспективы», Максим Стриха, заместитель министра образования и науки Украины, доктор физико-математических наук, профессор. Два года назад в Киеве были представлены результаты независимого аудита исследовательской и инновационной системы Украины. Отчет содержал 30 рекомендаций украинской власти и научному сообществу. Что же именно было сделано на протяжении минувших 24 месяцев для их выполнения, и что нам следует сделать в ближайшей перспективе. 

…Тридцати рекомендациям экспертов предшествуют семь ключевых посланий. Из них особое значение имеет первое: научно-техническая и инновационная система Украины требует реализации амбициозных реформ, направленных на повышение ее эффективности и влияния. Эти реформы должны опираться на твердое намерение правительства выполнить свои обязательства по увеличению финансирования.